Markus 15
1 Og straks om morgenen holdt ypperstepresten samråd med de eldste og de skriftlærde, hele rådet, og de bandt Jesus, og førte ham bort og overgav ham til Pilatus.
І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
2 Og Pilatus spurte ham: Er du jødenes konge? Han svarte ham og sa: Du sier det.
І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
3 Og yppersteprestene førte mange klagemål imot ham.
І винуватили Його архиєреї багато.
4 Da spurte Pilatus ham atter: Svarer du ikke et ord? Se hvor svære klagemål de fører mot dig!
Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
5 Men Jesus svarte ikke mere, så Pilatus undret sig.
Ісус же більш нічого не відказав, так що дивував ся Пилат.
6 Men på høitiden pleide han å gi dem en fange fri, hvem de bad om.
На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
7 Nu var det en som hette Barabbas; han var kastet i fengsel sammen med nogen oprørere som hadde gjort et mord under oprøret;
Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
8 og folket kom op og begynte å be Pilatus om det som han alltid pleide å gjøre.
І гукаючи народ, почав просити, щоб, як щоразу, зробив їм.
9 Da svarte han dem og sa: Vil I jeg skal gi eder jødenes konge fri?
Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
10 For han visste at det var av avind yppersteprestene hadde overgitt ham til ham.
Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
11 Men yppersteprestene egget folket op til å be om at han heller skulde gi dem Barabbas fri.
Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
12 Da svarte Pilatus atter og sa til dem: Hvad vil I da jeg skal gjøre med ham som I kaller jødenes konge?
Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
13 De ropte igjen: Korsfest ham!
Вони ж знов закричали: Розпни Його,
14 Pilatus sa til dem: Hvad ondt har han da gjort? Men de ropte enda sterkere: Korsfest ham!
Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15 Da nu Pilatus vilde gjøre folket til lags, gav han dem Barabbas fri og lot Jesus hudstryke og overgav ham til å korsfestes.
Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його.
16 Og stridsmennene førte ham bort, inn i gården, det er borgen, og kalte hele vakten sammen,
Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
17 og de klædde ham i en purpurkappe, og flettet en tornekrone og satte på ham,
І одягли Ного в багряницю, і положили на Него, сплівши з тернини, вінець,
18 og begynte å hilse ham: Vær hilset, du jødenes konge!
та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
19 Og de slo ham i hodet med et rør og spyttet på ham og falt på kne og hyldet ham.
І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
20 Og da de hadde spottet ham, tok de purpurkappen av ham og klædde ham i hans egne klær. Så førte de ham ut for å korsfeste ham.
І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряниці, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розняти Його.
21 Og det møtte dem en mann som kom ute fra landet, Simon fra Kyrene, far til Aleksander og Rufus; ham tvang de til å bære hans kors.
І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
22 Og de førte ham til stedet Golgata, det er utlagt: Hodeskallestedet,
І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23 og de gav ham vin med myrra i; men han tok den ikke.
І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24 Og de korsfestet ham og delte hans klær imellem sig og kastet lodd om hvad hver skulde få.
І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25 Det var den tredje time da de korsfestet ham.
Була ж година третя, і розняли Його.
26 Og innskriften med klagemålet imot ham lød: Jødenes konge.
І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27 Og sammen med ham korsfestet de to røvere, en på hans høire og en på hans venstre side;
І розняли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28 og Skriften blev opfylt, som sier: Og han blev regnet blandt ugjerningsmenn.
І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полічено Його.
29 Og de som gikk forbi, spottet ham, og rystet på hodet og sa: Tvi dig, du som bryter ned templet og bygger det op igjen på tre dager!
І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30 frels dig selv og stig ned av korset!
спаси себе й зійди з хреста.
31 Likeså spottet også yppersteprestene ham sig imellem sammen med de skriftlærde og sa: Andre har han frelst, sig selv kan han ikke frelse!
Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Інших спасав, себе не може спасти.
32 La nu Messias, Israels konge, stige ned av korset, så vi kan se det og tro! Også de som var korsfestet sammen med ham, hånte ham.
Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й ввіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
33 Og da den sjette time var kommet, blev det mørke over hele landet like til den niende time.
Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої.
34 Og ved den niende time ropte Jesus med høi røst: Elo'i! Elo'i! lama sabaktani? det er utlagt: Min Gud! Min Gud! hvorfor har du forlatt mig?
А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
35 Og da nogen av dem som stod der, hørte det, sa de: Se, han roper på Elias!
І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
36 Men en løp frem og fylte en svamp med eddik og stakk den på et rør og gav ham å drikke og sa: Vent, la oss se om Elias kommer for å ta ham ned!
Побігши ж один, і сповнивши губку оцтом і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия знята Його.
37 Men Jesus ropte med høi røst og utåndet.
Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
38 Og forhenget i templet revnet i to stykker fra øverst til nederst.
І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
39 Men da høvedsmannen, som stod like imot ham, så at han utåndet med et sådant rop, sa han: Sannelig, denne mann var Guds Sønn!
Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.
40 Men der var også nogen kvinner som så på i frastand; blandt dem var også Maria Magdalena og Maria, mor til Jakob den yngre og Joses, og Salome,
Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
41 som hadde fulgt ham og tjent ham da han var i Galilea, og mange andre kvinner som hadde draget op med ham til Jerusalem.
що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
42 Og da det alt var blitt aften - det var beredelses-dagen, det er dagen før sabbaten -
А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
43 kom Josef av Arimatea, en høit aktet rådsherre, som også ventet på Guds rike, og han vågde sig til å gå inn til Pilatus og be om Jesu legeme.
прийшов Иосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тіла Ісусового.
44 Men Pilatus undret sig om han alt skulde være død,
Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
45 og han kalte høvedsmannen for sig og spurte ham om det var lenge siden han døde; og da han hadde fått det å vite av høvedsmannen, gav han liket til Josef.
А довідавшись од сотника, дав тіло Йосифові,
46 Og Josef kjøpte fint linklæde og tok ham ned og svøpte ham i linklædet og la ham i en grav som var uthugget i klippen, og veltet en sten for døren til graven.
і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
47 Men Maria Magdalena og Maria, mor til Joses, så hvor han blev lagt.
Мария ж Магдалина й Мария Иосиїна дивились, де Його положено.
