Lukas 2
1 Og det skjedde i de dager at det utgikk et bud fra keiser Augustus at all verden skulde innskrives i manntall.
Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2 Dette var den første innskrivning, i den tid Kvirinius var landshøvding i Syria.
Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3 Og alle gikk for å la sig innskrive, hver til sin by.
Ійшли всі записуватись, кожен у свій город.
4 Men også Josef drog op fra Galilea, fra byen Nasaret, til Judea, til Davids stad, som heter Betlehem, fordi han var av Davids hus og ætt,
Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
5 for å la sig innskrive sammen med Maria, sin trolovede, som var fruktsommelig.
вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6 Men det skjedde mens de var der, da kom tiden da hun skulde føde.
Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7 Og hun fødte sin sønn, den førstefødte, og svøpte ham og la ham i en krybbe, fordi det ikke var rum for dem i herberget.
І вродма Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8 Og det var nogen hyrder der på stedet, som var ute på marken og holdt nattevakt over sin hjord.
І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9 Og se, en Herrens engel stod for dem, og Herrens herlighet lyste om dem, og de blev meget forferdet.
І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10 Og engelen sa til dem: Forferdes ikke! for se, jeg forkynner eder en stor glede, som skal vederfares alt folket!
І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям.
11 Eder er idag en frelser født, som er Kristus, Herren, i Davids stad.
Бо народивсь вам сьогодні Спас, що єсть Христос Господь, у городі Давидовому.
12 Og dette skal I ha til tegn: I skal finne et barn svøpt, liggende i en krybbe.
І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13 Og straks var det hos engelen en himmelsk hærskare, som lovet Gud og sa:
І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14 Ære være Gud i det høieste, og fred på jorden, i mennesker hans velbehag!
Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15 Og det skjedde da englene var faret fra dem op til himmelen, da sa hyrdene til hverandre: La oss nu gå like til Betlehem og se dette som har hendt, og som Herren har kunngjort oss!
І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16 Og de skyndte sig og kom og fant både Maria og Josef, og barnet som lå i krybben;
І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17 og da de hadde sett det, fortalte de dem det ord som var sagt dem om dette barn.
І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18 Og alle som hørte det, undret sig over det som blev dem sagt av hyrdene;
І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19 men Maria gjemte alle disse ord og grundet på dem i sitt hjerte.
Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серці своїм.
20 Og hyrdene vendte tilbake, og priste og lovet Gud for alt det de hadde hørt og sett, således som det var blitt sagt dem.
І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21 Og da åtte dager var til ende, og han skulde omskjæres, blev han kalt Jesus, det navn som engelen hadde nevnt før han blev undfanget i mors liv.
І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.
22 Og da deres renselses-dager efter Mose lov var til ende, førte de ham op til Jerusalem for å stille ham frem for Herren -
І, як сповнились дні очищення п по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23 som det er skrevet i Herrens lov: Alt mannkjønn som åpner mors liv, skal kalles hellig for Herren -
як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24 og for å gi offer, efter det som er sagt i Herrens lov, et par turtelduer eller to due-unger.
і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25 Og se, det var en mann i Jerusalem ved navn Simeon, og denne mann var rettferdig og gudfryktig og ventet på Israels trøst; og den Hellige Ånd var over ham,
І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподівавсь потіхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26 og det var åpenbaret ham av den Hellige Ånd at han ikke skulde se døden før han hadde sett Herrens salvede.
І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27 Han kom, drevet av Ånden, inn i templet, og da foreldrene førte barnet Jesus inn for å gjøre med ham som skikk var efter loven,
І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28 da tok han ham på sine armer og lovet Gud og sa:
узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29 Herre! nu lar du din tjener fare herfra i fred, efter ditt ord;
Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30 for mine øine har sett din frelse,
бо виділи очі мої спасеннє твоє
31 som du har beredt for alle folks åsyn,
що приготовив єси перед лицем усіх людей,
32 et lys til åpenbarelse for hedningene, og en herlighet for ditt folk Israel.
сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
33 Og hans far og hans mor undret sig over det som blev talt om ham.
І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
34 Og Simeon velsignet dem, og sa til hans mor Maria: Se, denne er satt til fall og opreisning for mange i Israel, og til et tegn som blir motsagt;
І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35 men også din sjel skal et sverd gjennemstinge, forat mange hjerters tanker skal bli åpenbaret.
(і тобі самій перейде душу меч, ) щоб відкрились многих сердець думки.
36 Og der var en profetinne, Anna, Fanuels datter, av Asers stamme; hun var kommet langt ut i årene, hadde levd med sin mann i syv år efter sin jomfrustand,
І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сім років од дівування свого;
37 og nu for sig selv som enke inntil en alder av fire og åtti år; hun vek aldri fra templet, men tjente Gud med faste og bønn natt og dag.
і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38 Og hun trådte til i samme stund og priste Gud, og hun talte om ham til alle dem som ventet på forløsning for Jerusalem.
І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39 Og da de hadde fullført alt efter Herrens lov, vendte de tilbake til Galilea, til sin by Nasaret.
І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40 Men barnet vokste og blev sterkt og fullt av visdom, og Guds velbehag var over ham.
Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому; ,
41 Og hans foreldre drog hvert år til Jerusalem til påskefesten.
І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42 Og da han var tolv år gammel, drog de der op, som det var skikk på høitiden;
І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43 og da de hadde vært der de dager til ende, og de vendte hjem igjen, blev barnet Jesus tilbake i Jerusalem, og hans foreldre visste ikke om det.
і, сповнивши дні, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі, й не знав Йосиф і мати Його,
44 Men da de trodde at han var i reisefølget, kom de en dags reise frem, og lette efter ham blandt slektninger og kjenninger;
а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45 og da de ikke fant ham, vendte de tilbake til Jerusalem og lette efter ham.
І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46 Og det skjedde tre dager derefter, da fant de ham i templet; der satt han midt iblandt lærerne og hørte på dem og spurte dem,
І сталось, через три дні знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
47 og alle som hørte ham, var ute av sig selv av forundring over hans forstand og svar.
Дивували ся ж усї, хто, слухав Його, розумом і відповідями Його.
48 Og da de så ham, blev de forferdet, og hans mor sa til ham: Barn! hvorfor gjorde du oss dette? Se, din far og jeg har lett efter dig med smerte.
І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
49 Og han sa til dem: Hvorfor lette I efter mig? Visste I ikke at jeg må være i min Faders hus?
І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути мені?
50 Men de forstod ikke det ord han talte til dem.
Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм,
51 Og han gikk ned med dem og kom til Nasaret og var dem lydig. Og hans mor gjemte alle disse ord i sitt hjerte.
І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всі слова тиї в серці своїм.
52 Og Jesus gikk frem i visdom og alder og yndest hos Gud og mennesker.
І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
