Jobs 36
1 Og Elihu blev ved og sa:
І далі Елігу казав:
2 Vent litt på mig, så jeg kan få sagt dig min mening! For ennu er der noget å si til forsvar for Gud.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Jeg vil hente min kunnskap langt borte fra, og jeg vil vise at min skaper har rett.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 For sannelig, mine ord er ikke falske; en mann med fullkommen kunnskap har du for dig.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Se, Gud er sterk, men han akter ikke nogen ringe; han er sterk i forstandens kraft.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 Han lar ikke en ugudelig leve, og de undertrykte hjelper han til deres rett.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 Han tar ikke sine øine fra de rettferdige, og hos konger på tronen lar han dem sitte all deres tid høit hedret.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 Og om de blir bundet med lenker og fanget i ulykkens snarer,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 så vil han dermed foreholde dem deres gjerninger, deres synder, at de viste sig gjenstridige,
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 og åpne deres øre for advarselen og formane dem til å vende om fra det onde.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Om de da hører og tjener ham, så får de leve sine dager i lykke og sine år i herlighet og glede.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Hører de ikke, da skal de gjennembores av spydet og omkomme i sin uforstand.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Men mennesker med gudløst sinn huser vrede; de roper ikke til Gud når han legger dem i bånd.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 De dør i ungdommen, og deres liv ender som tempel-bolernes.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Han frelser de ulykkelige ved deres ulykke og åpner deres øre ved trengselen.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Også dig lokker han ut av trengselens svelg til en åpen plass hvor det ikke er trangt; og ditt bord skal være fullt av fete retter.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Men er du full av den ugudeliges brøde, så skal brøde og dom følges at.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 La bare ikke vrede lokke dig til spott, og la ikke den store bot lokke dig på avvei!
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Kan vel ditt skrik fri dig ut av trengsel, og kan vel alt ditt strev og slit utrette det?
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Stund ikke efter natten, den natt da hele folkeslag blåses bort fra sitt sted!
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Vokt dig, vend dig ikke til synd! For det har du mere lyst til enn til å lide.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Se, Gud er ophøiet i sin kraft; hvem er en læremester som han?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Hvem har foreskrevet ham hans vei, og hvem kan si: Du gjorde urett?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Kom i hu at du ophøier hans gjerning, den som menneskene har sunget om!
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 All verden ser på den med lyst; menneskene skuer den langt borte fra.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Se, Gud er stor, og vi forstår ham ikke; hans års tall er uutgrundelig;
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 han drar vanndråper op til sig, og av tåken siler regnet ned;
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 fra skyene strømmer det og drypper ned over mange mennesker.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 Kan også nogen forstå hvorledes skyene breder sig ut, hvorledes det braker fra hans telt?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Se, han breder ut sitt lys omkring sig og dekker det med havets røtter.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 For således straffer han folkeslag, men gir også føde i overflod.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 Han dekker sine hender med lys og byder det å fare ut mot fienden.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 Hans tordenbrak bærer bud om ham; endog feet varsler når han rykker frem.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
