Jobs 35
1 Og Elihu tok atter til orde og sa:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Holder du det for rett, du som har sagt: Jeg er rettferdigere enn Gud,
„Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
3 at du sier: Hvad nytter det mig, hvad gagn har jeg av at jeg ikke synder?
Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
4 Jeg vil gi dig svar, og dine venner med dig.
Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
5 Vend ditt øie mot himmelen og se, gi akt på skyene høit over dig!
Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
6 Om du synder, hvad gjør du ham med det? Og er dine overtredelser mange, hvad skade volder du ham?
Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
7 Er du rettferdig, hvad kan du gi ham, hvad mottar han av din hånd?
Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
8 Bare for et menneske, din likemann, kan din ugudelighet ha noget å si, og bare for et menneskebarn din rettferdighet.
Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
9 Over de mange undertrykkelser klager de; de skriker om hjelp mot de mektiges arm.
Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
10 Men ingen sier: Hvor er Gud, min skaper, han som lar lovsanger lyde om natten,
Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
11 han som gir oss forstand fremfor jordens dyr og gjør oss vise fremfor himmelens fugler?
що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
12 Da roper de, uten at han svarer, om hjelp mot de ondes overmot.
Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
13 Ja visselig, Gud hører ikke på tomme ord, den Allmektige akter ikke på slikt.
Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
14 Også når du sier at du ikke ser ham, så ser han nok din sak, og du må bie på ham.
Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
15 Men nu, fordi du ikke gjør det, hjemsøker han dig i sin vrede, og han akter ikke stort på overmodige ord.
А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
16 Og Job oplater sin munn med tom tale; han bruker mange ord i sin uforstand.
то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
