5 Mosebok 19

1 Når Herren din Gud utrydder de folk hvis land Herren din Gud gir dig, og du driver dem ut og bor i deres byer og i deres huser,

Коли Господь, Бог твій, повигублює народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній край, і ти повиганяєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах,

2 så skal du skille ut tre byer midt i det land som Herren din Gud gir dig til eie.

то три місті відділиш собі в сере́дині свого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володі́ння.

3 Du skal gjøre veien til dem i stand og skifte hele det land som Herren din Gud gir dig til arv, i tre deler, forat enhver manndraper kan fly dit.

Приготуєш собі дорогу, і поділиш натроє землю твого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, і це буде на втікання туди кожного убійника.

4 Og således skal det være med den manndraper som skal kunne fly dit og berge livet: Når nogen dreper sin næste av vanvare og uten å ha hatet ham i forveien,

А оце справа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'є свого ближнього ненаро́ком, а він не був ворогом його від учора й позавчора;

5 som når en går med sin næste ut i skogen for å hugge tømmer og han hugger til med øksen for å felle et tre, men øksen farer av skaftet og treffer hans næste, så han dør, da kan han fly til en av disse byer og berge livet.

або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дере́ва, і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати де́рево, а залізо спаде з топори́ща й попаде в його бли́жнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і буде жити,

6 For blodhevneren kunde ellers i sin brennende vrede forfølge manndraperen og, hvis veien var for lang, nå ham igjen og slå ham ihjel, skjønt han ikke var skyldig til døden, fordi han ikke hadde båret hat til ham i forveien.

щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.

7 Derfor byder jeg dig og sier: Du skal skille ut tre byer.

Тому то я наказую тобі, говорячи: „Три міста відділиш собі“.

8 Og når Herren din Gud utvider dine landemerker, således som han har tilsvoret dine fedre, og han gir dig hele det land han har lovt å gi dine fedre,

А якщо Господь, Бог твій, розши́рить границю твою, як присягнув був батькам твоїм, і дасть тобі всю оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм,

9 såfremt du akter vel på å holde alle disse bud som jeg gir dig idag, så du elsker Herren din Gud og vandrer på hans veier alle dager - da skal du legge ennu tre byer til disse tre,

коли ти будеш доде́ржувати всі ці заповіді, щоб виконувати їх, що я наказую тобі сьогодні, — щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити дорогами Його всі дні, — то додаси собі ще три міста понад ті три,

10 forat der ikke skal utøses uskyldig blod i det land som Herren din Gud gir dig til arv, så det kommer blodskyld over dig.

щоб не була́ пролита непови́нна кров серед твого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, і не буде на тобі кров.

11 Men om en mann hater sin næste og lurer på ham og faller over ham og slår ham, så han dør, og han så flyr til en av disse byer,

А коли хто бу́де нена́видіти свого ближнього, і буде чатувати на нього, і повстане на нього та й уб'є його, і той помре, і втече він до одного з тих міст,

12 da skal de eldste i hans by sende bud og hente ham derfra og overgi ham i blodhevnerens hånd, og han skal dø.

то пошлють старші́ його міста, і ві́зьмуть його звідти, і дадуть його в руку месника крови, і він помре.

13 Du skal ikke spare ham, men du skal rense Israel for uskyldig blod, forat det må gå dig vel.

Не змилосе́рдиться око твоє над ним, і ти усу́неш кров неповинного з Ізраїля, і буде добре тобі.

14 Du skal ikke flytte merkestenene mellem dig og din næste, de som de gamle har satt på den jord du skal få i arv i det land Herren din Gud gir dig til eie.

Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежува́ли предки в наді́лі твоїм, яке посядеш ти в краю́, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володі́ння.

15 Det skal ikke stå bare ett vidne frem mot en mann, når det gjelder nogen misgjerning eller nogen synd, hvad synd det så er han har gjort; efter to vidners utsagn eller efter tre vidners utsagn skal en sak stå fast.

Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха́, — у кожнім гріху́, що згрішить, на слова́ двох свідків або на слова трьох свідків відбу́деться справа.

16 Når et ondsindet vidne står frem mot nogen for å vidne mot ham om en forbrytelse,

Коли стане на кого неправдивий свідок, щоб сві́дчити проти нього підступно,

17 da skal begge de menn som har sak mot hverandre, trede frem for Herrens åsyn, for prestene og dommerne som er i de dager,

то стануть двоє цих людей, що мають суперечку, перед лицем Господнім, перед священиками та суддями, що будуть у тих днях.

18 og dommerne skal nøie granske saken; er da vidnet et falskt vidne, har han vidnet falsk mot sin bror,

I судді добре дослідять, а ось свідок — неправдивий той свідок, неправду говорив на брата свого,

19 da skal I gjøre mot ham som han hadde tenkt å gjøre mot sin bror; således skal du rydde det onde bort av din midte,

то зробите йому так, як він замишляв був зробити своєму бра́тові, — і вигубиш зло з-посеред себе.

20 forat de andre må høre det og frykte, så de ikke mere gjør nogen sådan ond gjerning i din midte.

А позосталі будуть слу́хати, і будуть боятися, і більш вже не будуть робити серед себе такого, як та річ зла.

21 Du skal ingen spare: Liv for liv, øie for øie, tann for tann, hånd for hånd, fot for fot!

І не змилосе́рдиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за ру́ку, нога за но́гу.