< Matteus 24 >
1 Da Jesus gikk ut fra templet og var på vei bort, kom disiplene til ham og lurte på om han ikke syntes de storslåtte tempelbygningene var praktfulle.
І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмо́ві.
2 Han svarte:”Tro meg, alt dette som dere nå ser, kommer til å bli jevnet med jorden. Stein skal ikke bli tilbake på stein.”
Він же промовив у відповідь їм: „Чи бачите ви все оце? Поправді кажу́ вам: Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
3 Litt seinere satt Jesus på skråningen av Oljeberget og var alene med disiplene. De kom bort til ham og spurte:”Når skal dette skje? Hva blir tegnet som viser at du kommer, og at tidenes slutt nærmer seg?” (aiōn )
Коли ж Він сидів на Оли́вній горі, підійшли Його учні до Нього само́тньо й спитали: „Скажи нам, — коли станеться це? І яка буде ознака прихо́ду Твого й кінця віку?“ (aiōn )
4 Jesus sa til dem:”Vær på vakt så ingen lurer dere.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Стережіться, щоб вас хто не звів!
5 Mange skal komme i navnet mitt og påstå at de er Messias, den lovede kongen, og de skal lede mange vill.
Бо багато хто при́йде в Ім'я́ Моє, кажучи: „Я Христос“. І зведуть багатьох.
6 Dere kommer til å få høre om krig og trussel om krig, men la dere ikke skremme. Det må bli krig, men det betyr ikke at slutten er kommet.
Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки́, — глядіть, не лякайтесь, бо „статись належить тому“. Але це не кінець ще.
7 Folk og land skal reise seg mot hverandre, og det blir sultekatastrofer og jordskjelv på det ene stedet etter det andre.
Бо „повстане наро́д на народ, і царство на царство“, і голод, мор та землетруси настануть місця́ми.
8 Men dette er bare begynnelsen på de veene som skal komme.
А все це — поча́ток терпінь породільних.
9 Myndighetene kommer til å torturere og drepe dere, og alle folk skal hate dere for at dere tilhører meg.
На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть нена́видіти всі народи за Ймення Моє.
10 Mange av dere kommer til å fornekte troen og forråde og hate hverandre.
І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один о́дного будуть, і один о́дного будуть нена́видіти.
11 Andre vil lære falske budskap om Gud og forsøke å føre mange vill.
Постане багато фальшивих пророків, — і зведу́ть багатьо́х.
12 Mens ondskapen og lovløsheten øker over alt, kommer kjærligheten til å bli kald hos de fleste.
І через розрі́ст беззаконства любов багатьох охоло́не.
13 Men den som holder ut til slutten, skal bli frelst.
А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасе́ний!
14 Det glade budskapet om at Gud vil frelse menneskene og gjøre dem til sitt eget folk, skal bli spredd i hele verden, slik at alle folk får høre det. Så skal slutten komme.
І проповідана буде ця Євангелія Царства по ці́лому світові, на свідо́цтво наро́дам усім. І тоді при́йде кінець!
15 En dag skal det skje som Gud har sagt ved profeten Daniel. Dere skal få se et motbydelig avgudsbilde stå på det stedet som tilhører Gud. Den som leser dette, skal nøye legge merke til hvert ord.
Тож, коли ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, — хто читає, нехай розуміє, —
16 Da må de som er i Judea, rømme opp i fjellene.
тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
17 De som er oppe på taket må ikke gå inn i huset for å pakke.
Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого́.
18 De som er ute på åkeren må ikke løpe hjem for å hente klær.
І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
19 Stakkars de kvinnene som er gravide når denne tiden kommer, og stakkars de mødrene som ammer barna sine!
Горе ж вагі́тним і тим, хто годує грудьми́, за днів тих!
20 Be at dere ikke må rømme om vinteren eller på hviledagen.
Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
21 Denne katastrofen skal bli så vanskelig at verden aldri før har opplevd noe tilsvarende, og heller ikke kommer til å oppleve det igjen.
Бо скорбо́та велика настане тоді, „якої не було́ з первопо́чину світу аж досі“й не бу́де.
22 Ja, dersom ikke denne tiden ble forkortet, vil ikke et eneste menneske overleve. Men nå vil tiden bli forkortet, etter som Gud vil skåne dem som takker ja til innbydelsen hans om å tilhøre ham.
І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться.
23 Om noen da sier til dere:’Nå har Messias, den lovede kongen, kommet. Her er han’, eller:’Der er han’, så ikke tro på de!
Тоді, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут" чи „Отам“, — не йміть віри.
24 Mange skal komme og påstå at de kan frelse verden, og mange skal holde fram falske budskap om Gud, og de skal gjøre store mirakler og tegn for om mulig å bedra også dem som tilhører Gud.
Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних.
25 Men husk på at jeg har advart dere!
Оце Я наперед вам сказав.
26 Får dere altså høre et rykte om at Messias, den lovede kongen, har kommet igjen og er ute i ørkenen, da bry dere ikke om å gå for å se etter. Og sier noen at han har skjult seg et eller annet sted, ikke tro på det!
А коли скажуть вам: „Ось Він у пустині“— не виходьте, „Ось Він у криївках“— не вірте!
27 For akkurat som når lynet flammer over himmelen fra øst til vest, slik skal det være når jeg, Menneskesønnen, kommer igjen.
Бо як бли́скавка та вибігає зо схо́ду, і з'являється аж до за́ходу, так буде і при́хід Сина Лю́дського.
28 Det skal være like tydelig som når gribbene sirkler og samler seg rundt den døde kroppen til byttet.
Бо де труп, — там зберуться орли́.
29 Så fort denne trengselstiden er slutt, kommer solen til å bli formørket og månen skal slutte å lyse. Stjernene skal bli slynget ut av sine baner, og kreftene i universet skal bli rokket.
І зараз, по скорботі тих днів, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла“, і зорі попа́дають з неба, і сили небесні пору́шаться.
30 Da skal mitt, Menneskesønnen, sitt tegn vise seg på himmelen, og alle folk på jorden skal jamre seg og klage. De skal få se meg, Menneskesønnen, komme på himmelens skyer med makt og stor herlighet.
І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою.
31 Til lyden av gjallende trompeter skal jeg sende ut mine engler til alle verdenshjørner, slik at de når hele jorden. De skal samle alle dem som har takket ja til Guds innbydelse om å tilhøre han.”
І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“.
32 Jesus fortsatte å gjøre seg forstått ved å bruke et nytt bilde. Han sa:”Lær av fikentreet. Når sevjen stiger i grenene og løvet begynner å springe ut, da vet dere at sommeren snart er her.
Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і ки́неться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.
33 På samme måten kan dere vite at jeg ganske snart kommer igjen, når dere ser alt dette begynner å skje.
Так і ви: коли все це побачите, знайте, що бли́зько, — під дверима!
34 Jeg forsikrer dere at denne slekten skal ikke gå under før alt dette skjer.
Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
35 Himmelen og jorden skal forsvinne, men mine ord skal bli til evig tid.
Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!
36 Ingen vet hvilken dag eller time slutten kommer, ikke en gang englene, eller Guds sønn. Bare Far i himmelen alene vet det.
А про день той й годину не знає ніхто: ані анголи́ небесні, ані Син, — лише́ Сам Отець.
37 Når jeg, Menneskesønnen, kommer igjen, skal verden være like sorgløs som på den tiden da Noah levde.
Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського.
38 Dagene før den store oversvømmelsen slo til, spiste, drakk og giftet folket seg. Alt var akkurat som vanlig, helt til den dagen da Noah gikk inn i arken.
Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“,
39 Ingen ante noe som helst før den voldsomme oversvømmelsen druknet alle sammen. Ja, slik kommer det også til å være når jeg, Menneskesønnen, kommer tilbake.
і не знали, аж поки пото́п прийшов та й усіх забрав, — так буде і при́хід Сина Лю́дського.
40 Da skal to menn arbeide sammen på åkeren: Den ene bli tatt med, den andre bli latt tilbake.
Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
41 To kvinner skal male korn på den samme handkvernen: Den ene blir tatt med, den andre bli latt tilbake.
Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
42 Hold dere altså våkne og beredt, for dere vet ikke hvilken dag Herren deres kommer!
Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня при́йде Господь ваш.
43 La meg bruke et eksempel: Dersom huseieren visste hvilket klokkeslett på natten tyven tenkte å komme, da ville han selvfølgelig holde seg våken og hindre ham fra å bryte seg inn.
Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й сторожі при́йде зло́дій, то він пильнував би, і підкопа́ти свого дому не дав би.
44 Vær beredt også dere, for jeg kommer igjen når dere minst av alt venter det.
Тому бу́дьте готові й ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!
45 Tenk dere også et bilde av en klok og pålitelig tjener som av herren sin har fått i oppgave å passe på at de andre tjenerne får mat når de skal ha det.
Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челя́дниками давати своєчасно поживу для них?
46 Lykkelig er denne tjeneren dersom herren hans kommer hjem og får se at han gjør akkurat det han skal.
Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
47 Jeg lover dere at en slik trofast tjener vil få ansvaret for alt herren hans eier.
Поправді кажу́ вам, що над ці́лим маєтком своїм він поставить його.
48 Men dersom det er en upålitelig tjener som sier til seg selv:’Herren min kommer ikke på en stund ennå,’ og så
А як той злий раб скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“,
49 begynner han å mishandle de andre tjenerne, lever livets glade dager og drikker seg full sammen med andre.
і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яни́цями,
50 Da skal herren hans helt plutselig komme en dag han slett ikke venter det.
то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
51 Herren hans skal drepe ham og gi ham samme skjebne som dem som bare later som om de er lydige mot Gud. Der skal de gråte av angst og fortvilelse.”
І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!