Matteus 15
1 Senere kom noen fariseere og noen av de skriftlærde fra Jerusalem for å diskutere med Jesus.
Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму н сказали:
2 ”Hvorfor bryter disiplene dine de gamle jødiske reglene?” spurte de.”De vasker ikke hendene før de spiser.”
„Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.
3 Han svarte:”Hvorfor bryter dere selv Guds bud ved å følge egne regler?
А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?
4 Gud sier for eksempel:’Vis respekt for foreldrene dine’, og:’Den som forbanner foreldrene sine, skal bli dømt til døden.’
Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.
5 Men dere påstår at dere slett ikke behøver å respektere foreldrene eller ta hånd om dem når de blir gamle. Dersom dere bare gir pengene som en gave til templet i stedet, påstår dere at alt er i sin skjønneste orden. På den måten gjør dere Guds klare befaling ugyldig ved å følge egne regler.
А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові “,
то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.
7 Dere er falske mennesker som bare later som om dere er lydige mot Gud! Profeten Jesaja hadde rett da han bar fram Guds budskap om dere og sa:
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:
8 ’Dette folket ærer meg med ordene sine, men de nekter å være lydige mot meg.
„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!
9 Deres tilbedelse er verdiløs, for de budene de lærer, er menneskene sine egne regler og ikke Guds bud.’”
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
10 Så kalte Jesus til seg folket og sa:”Lytt til det jeg sier og forsøk å forstå:
І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!
11 Dere blir ikke uverdige for Gud på grunn av det dere spiser og stapper i munnen! Det er det dere sier, det som kommer ut av munnen, som gjør dere uverdige!”
Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.
12 Da gikk disiplene bort til ham og sa:”Vet du at du irriterte fariseerne med det du sa?”
Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“
13 Jesus svarte:”Hver plante som ikke er plantet av min Far i himmelen, skal bli rykket opp med roten,
А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14 Ikke bry dere om fariseerne. De er blinde ledere som veileder andre blinde. Når en blind leder en blind, faller begge i samme grøften.”
Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.
15 Peter ba at Jesus måtte forklare hva han mente med at ingen blir uverdige for Gud på grunn av det de spiser.
А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.
16 ”Forstår heller ikke dere det jeg mener?” spurte Jesus.
А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?
17 ”Innser dere ikke at det dere spiser, bare passerer gjennom magen og kommer ut igjen?
Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18 Ordene dere sier kommer derimot fra hjertet. Derfor er det dette som gjør menneskene uverdige for Gud.
Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.
19 Fra hjertet kommer onde tanker, mord, utroskap i ekteskapet, seksuell løssluppenhet, tyveri, løgn og sladder.
Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.
20 Det er slikt som gjør menneskene uverdige. Ingen blir uverdig for Gud ved å spise uten først å ha vasket hendene.”
Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“
21 Jesus dro fra Galilea og til distriktet rundt byene Tyrus og Sidon.
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.
22 En kanaaneisk kvinne fra området der kom til ham og ropte:”Herre, du som skal arve kong Davids trone, ha medfølelse med meg. Min datter er besatt av en ond Ånd, og den plager henne støtt og stadig.”
І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“
23 Jesus svarte henne ikke med et ord. Disiplene kom derfor og sa til ham:”Send henne bort, hun forfølger oss jo med ropene sine.”
А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“
24 Han sa til kvinnen:”Jeg har fått i oppgave å hjelpe Israels folk, Guds tapte sauer.”
А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
25 Kvinnen kom nærmere og falt på kne og ba ham på nytt:”Herre, hjelp meg!”
А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“
26 Jesus svarte:”Det er ikke rett å ta brødet fra barna og kaste det til hundene.”
А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.
27 ”Det er sant, Herre”, sa hun,”men til og med hundene har rett til å spise de smulene som faller fra bordet til herrene deres.”
Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.
28 ”Kvinne”, sa Jesus til henne,”troen din er sterk. Du skal få det du ber om.” Og i samme øyeblikk ble datteren hennes helbredet.
Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.
29 Jesus vendte nå tilbake til Genesaretsjøen og gikk opp på en fjellskråning i nærheten og satte seg der.
І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.
30 Snart hadde det samlet seg en stor folkemasse omkring ham. De hadde med seg handikappede, utviklingshemmede, blinde, stumme og mange andre. De la dem foran Jesus, og han helbredet dem.
І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.
31 Folk var helt forundret, for de stumme begynte å snakke, utviklingshemmede ble friske, handikappede gikk, og blinde kunne se! Alle hyllet Israels Gud.
А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!
32 Senere kalte Jesus på disiplene og sa:”Jeg har stor medfølelse med folket. De har nå vært her i tre dager og har ikke noe å spise. Jeg vil ikke sende dem sultne bort, for da vil kanskje noen svime av langs veien på grunn av utmattelse.”
А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.
33 Disiplene svarte:”Hvor skal vi få nok mat til alle her i ødemarken?”
А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“
34 Jesus spurte dem:”Hvor mye mat har dere?””Sju brød og noen små fisker”, svarte de.
А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.
35 Jesus ba folket å slå seg ned på marken.
І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.
36 Han tok de sju brødene og fiskene og takket Gud. Så brøt han dem i biter og ga til disiplene, som i sin tur delte dem ut til folket.
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.
37 Alle spiste og ble mette. Da de samlet sammen restene som var til overs, ble det sju fulle kurver.
І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...
38 Det var 4 000 menn som hadde spist. I tillegg kom kvinner og barn.
Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39 Etterpå ba Jesus folket om å gå hjem. Selv steg han ombord i en båt og seilte over sjøen til Magadan.
І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.
