Izaga 16
1 Umuntu ulamacebo enhliziyo, kodwa impendulo yolimi ivela eNkosini.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Zonke indlela zomuntu zihlanzekile emehlweni akhe, kodwa iNkosi ilinganisa imimoya.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Giqela eNkosini imisebenzi yakho, lamacebo akho azaqiniswa.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 INkosi izenzele konke, lomubi laye usuku lobubi.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Wonke ozigqajayo ngenhliziyo uyisinengiso eNkosini; isandla esandleni, kayikuyekelwa engajeziswanga.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Ngomusa leqiniso isono siyahlawulelwa, langokuyesaba iNkosi umuntu uyasuka ebubini.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Nxa indlela zomuntu zithokozisa iNkosi, iyenza lezitha zakhe zibe lokuthula laye.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Okulutshwana kanye lokulunga kungcono kulobunengi benzuzo engelakulunga.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Inhliziyo yomuntu iceba indlela yakhe, kodwa iNkosi iqondisa inyathelo lakhe.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Isinqumo sikaNkulunkulu sisendebeni zenkosi; umlomo wayo kawuyikuphambeka kusahlulelo.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Isikali lesilinganiso esilungileyo kungokweNkosi; wonke amatshe okulinganisa omgodla angumsebenzi wayo.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Kuyisinengiso emakhosini ukwenza okubi, ngoba isihlalo sobukhosi simiswa ngokulunga.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Indebe zokulunga ziyintokozo yamakhosi; iyathanda okhuluma izinto eziqondileyo.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Ulaka lombusi luyizithunywa zokufa, kodwa umuntu ohlakaniphileyo uzaluthulisa.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Ekukhanyeni kobuso benkosi kulempilo, lomusa wayo unjengeyezi lezulu lamuva.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Kungcono kangakanani ukuzuza inhlakanipho kulegolide; lokuzuza ukuqedisisa kukhethwa kulesiliva.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Umgwaqo omkhulu wabaqotho yikusuka ebubini; olondoloza umphefumulo wakhe unanzelela indlela yakhe.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Ukuzigqaja kuqalela ukubhujiswa, lokuziphakamisa komoya kuqalela ukuwa.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Kungcono ukuthobeka ngomoya kanye labamnene, kulokwabelana impango labazigqajayo.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Ophatha udaba ngenhlakanipho uzathola okuhle; lothemba eNkosini uyathaba.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Ohlakaniphileyo ngenhliziyo kuthiwa ngoqedisisayo; lobumnandi bendebe bandisa imfundiso.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Ukuqedisisa kwabalakho kungumthombo wempilo, kodwa ukulaya kwezithutha kuyibuthutha.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Ingqondo yohlakaniphileyo yenza umlomo wakhe uhlakaniphe, izakwandisa imfundiso endebeni zakhe.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Amazwi amnandi aluhlanga loluju, amnandi emphefumulweni, ayimpiliso emathanjeni.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Kukhona indlela ebonakala iqondile emuntwini, kodwa ukuphela kwayo zindlela zokufa.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Indlala yomtshikatshiki iyazitshikatshikela, ngoba umlomo wakhe uyamkhuthaza.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Umuntu omubi ugebha ububi; lendebeni zakhe kulokunjengomlilo otshisayo.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Umuntu ophambeneyo ungenisa ingxabano, lonyeyayo wehlukanisa umngane oseduze.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Umuntu wobudlwangudlwangu uhuga umakhelwane wakhe, amhambise ngendlela engalunganga.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Uvala amehlo akhe ukuceba izinto eziphambeneyo, eluma indebe zakhe aqede ububi.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Izimvu zekhanda zingumqhele wodumo; zitholakala endleleni yokulunga.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Ophuza ukuthukuthela ungcono kuleqhawe, lobusa umoya wakhe kulothumba umuzi.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Inkatho iphoselwa ethangazini, kodwa isinqumo sayo sonke sivela eNkosini.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
