UGenesisi 47
1 UJosefa wasesiza wambikela uFaro wathi: Ubaba labafowethu lezimvu zabo lenkomo zabo lakho konke abalakho bavele elizweni leKhanani, khangela-ke, baselizweni leGosheni.
І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: „Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули́ з ханаанського Кра́ю. І ось вони в країні Ґошен“.
2 Wasethatha ingxenye yabafowabo, amadoda amahlanu, wawamisa phambi kukaFaro.
І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.
3 UFaro wasesithi kubafowabo: Iyini imisebenzi yenu? Basebesithi kuFaro: Izinceku zakho zingabelusi bezimvu, thina sonke labobaba.
І сказав фараон до братів його: „Яке ваше зайняття?“А вони відказали фараонові: „Пастухи отари раби твої, — і ми, і наші батьки“.
4 Bathi futhi kuFaro: Sizehlala njengabezizwe elizweni; ngoba kakuladlelo lemihlambi inceku zakho ezilayo, ngoba indlala inzima elizweni leKhanani. Khathesi-ke, inceku zakho ake zihlale elizweni leGosheni.
І сказали вони фараонові: „Ми прибули́, щоб ме́шкати в кра́ї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжки́й голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен“.
5 UFaro wasekhuluma kuJosefa esithi: Uyihlo labafowenu sebeze kuwe.
І промовив фараон до Йосипа, говорячи: „Батько твій та брати твої прибули́ до тебе.
6 Ilizwe leGibhithe liphambi kwakho; hlalisa uyihlo labafowenu ebuhleni belizwe, kabahlale elizweni leGosheni; futhi uba usazi ukuthi kukhona phakathi kwabo amadoda azingcitshi, uwabeke abe zinduna zezifuyo phezu kwengilakho.
Єгипетьський край — він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, — нехай осядуть у країні Ґошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди“.
7 UJosefa waseletha uJakobe uyise, wammisa phambi kukaFaro; uJakobe wasembusisa uFaro.
І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.
8 UFaro wasesithi kuJakobe: Mangaki amalanga eminyaka yempilo yakho?
І промовив фараон до Якова: „Скільки днів ча́су життя твого?“
9 UJakobe wasesithi kuFaro: Amalanga eminyaka yobuhambuma bami ayiminyaka elikhulu lamatshumi amathathu; abemalutshwana emabi amalanga eminyaka yempilo yami, futhi kawafinyelelanga emalangeni eminyaka yempilo yabobaba ensukwini zobuhambuma babo.
А Яків сказав до фараона: „Днів ча́су мандрівки моєї — сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні ча́су життя мого, і не досягли вони днів ча́су життя батьків моїх у днях ча́су мандрівки їхньої“.
10 UJakobe wasebusisa uFaro, waphuma esuka ebusweni bukaFaro.
І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.
11 UJosefa wabahlalisa oyise labafowabo, wabapha isabelo elizweni leGibhithe, ebuhleni belizwe kulalo lonke, emkhonweni iRamesesi njengoba uFaro elayile.
І осадив Йо́сип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі — у країні Рамесес, як наказав був фараон.
12 UJosefa wasebondla oyise labafowabo lendlu yonke kayise ngesinkwa, ngokomlomo wabantwanyana.
І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.
13 Njalo kwakungelakudla elizweni lonke, ngoba indlala yayinzima kakhulu; lelizwe leGibhithe lelizwe leKhanani aphela amandla ngendlala.
А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжки́й. І ви́снажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.
14 UJosefa wasebutha yonke imali eyatholakala elizweni leGibhithe lelizweni leKhanani, yamabele ababewathenga; uJosefa waseletha imali endlini kaFaro.
І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.
15 Kwathi imali isiphelile elizweni leGibhithe lelizweni leKhanani, wonke amaGibhithe eza kuJosefa esithi: Siphe ukudla; ngoba sizafelani phambi kwakho? Ngoba isiphelile imali.
І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: „Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому́ що вичерпалося срібло?“
16 UJosefa wasesithi: Lethani izifuyo zenu; njalo ngizalinika ngezifuyo zenu, uba imali isiphelile.
А Йосип сказав: „Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло“.
17 Basebeletha izifuyo zabo kuJosefa; uJosefa wasebanika ukudla ngamabhiza langemfuyo yezimvu langemfuyo yenkomo langabobabhemi. Wasebondla ngokudla ngezifuyo zabo zonke ngalowomnyaka.
І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йо́сип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.
18 Kwathi usuphelile lowomnyaka, beza kuye ngomnyaka wesibili, bathi kuye: Kasiyikuyifihlela inkosi yethu ukuthi, njengoba imali isiphelile, lemfuyo yezifuyo isingeyenkosi yethu, kakukho okuseleyo phambi kwenkosi yethu, ngaphandle kwemizimba yethu lamasimu ethu.
І скінчи́вся той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: „Не скажемо неправди перед паном своїм, — що вичерпалося срібло, а че́реди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, — хібащо наше тіло та наша земля!
19 Sizafelani phambi kwamehlo akho, thina sonke lamasimu ethu? Sithenge lamasimu ethu ngokudla, thina-ke lamasimu ethu sibe zinceku zikaFaro; njalo siphe inhlanyelo ukuze siphile singafi, lokuthi umhlabathi ungalobi.
На́що ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і бу́демо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, — і будемо жити, і не помремо́, а земля не опустіє“.
20 UJosefa wasemthengela uFaro ilizwe lonke leGibhithe, ngoba amaGibhithe athengisa ngulowo lalowo insimu yakhe, ngoba indlala yayilamandla phezu kwabo; lelizwe laba ngelikaFaro.
І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спро́дували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.
21 Njalo mayelana labantu, wabasusa baya emizini, kusukela ekupheleni komunye umngcele weGibhithe kusiya ekupheleni komunye wayo.
А народ — він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.
22 Kuphela ilizwe labapristi kalithenganga, ngoba abapristi balesabelo kuFaro, badla isabelo sabo uFaro ayebanika sona; ngakho kabathengisanga ilizwe labo.
Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали́ своєї землі.
23 UJosefa wasesithi ebantwini: Khangelani, lamuhla ngilithengele uFaro lelizwe lenu; khangelani kulenhlanyelo yenu njalo lizahlanyela ensimini.
І сказав Йосип до наро́ду: „Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, — і засійте землю.
24 Kuzakuthi-ke esivunweni limnike uFaro ingxenye yesihlanu, lengxenye ezine zibe ngezenu, kube yinhlanyelo yensimu lokudla kwenu lokwabasemizini yenu, lokudla kwabantwanyana benu.
А настануть жнива́, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині бу́дуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей“.
25 Basebesithi: Usindise impilo yethu; asithole umusa emehlweni enkosi yami, njalo sizakuba yizigqili zikaFaro.
А вони відказали: „Ти нас уде́ржав при житті. Нехай же зна́йдемо милість в очах свого пана, — і станемо рабами фараонові“.
26 UJosefa wasekumisa kwaba ngumthetho kuze kube lamuhla, phezu kwelizwe leGibhithe, ukuthi ingxenye yesihlanu izakuba ngekaFaro; ngaphandle kwelizwe labapristi lodwa elingeyisilo likaFaro.
А Йо́сип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.
27 UIsrayeli wasehlala elizweni leGibhithe, elizweni leGosheni; bazizuzela imfuyo kulo, bazala, banda kakhulu.
І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмно́жилися.
28 UJakobe wasephila elizweni leGibhithe iminyaka elitshumi lesikhombisa; ngakho insuku zikaJakobe, iminyaka yempilo yakhe, yayiyiminyaka elikhulu lamatshumi amane lesikhombisa.
І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були́ дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.
29 Kwathi sekusondele insuku zikaIsrayeli ukuthi afe, wabiza indodana yakhe uJosefa, wathi kuye: Uba-ke ngithole umusa emehlweni akho, ake ubeke isandla sakho ngaphansi kwethangazi lami, ungenzele umusa leqiniso; ngicela ungangingcwabi eGibhithe;
І набли́зилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: „Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно́ моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!
30 kodwa akuthi ngilale labobaba, ngakho uzangithwala ungisuse eGibhithe, ungingcwabe engcwabeni labo. Wasesithi: Mina ngizakwenza njengokwelizwi lakho.
І ляжу я з батьками своїми, — і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі“. А той відказав: „Я вчиню за словом твоїм“.
31 Wasesithi: Funga kimi. Wasefunga kuye. UIsrayeli wasekhothamela phezu kwesihloko sombheda.
А Яків сказав: „Присягни ж мені!“І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.
