Maak 3
1 Eno Jehudi rangsoomnok ni Jisu ngaakwangta adi, erah ni lakkoong wasiit angta.
[Ісус] знову зайшов у синагогу. Там був чоловік із всохлою рукою.
2 Erah di mararah mina ih Jisu tumjih lasah thetreela ih bansokte eje angta, erah thoidi naangtongsa adoh mina maamok deesiit jaaoh ih ban sok rumta.
[Фарисеї] уважно стежили за Ісусом, чи зцілить його в Суботу, щоб звинуватити Його.
3 Jisu ih erah mih asuh baatta, “Nga ngah ko ih chap raaho.”
[Ісус] сказав чоловікові, що мав всохлу руку: «Стань посередині!»
4 Erah lilih Jisu ih miloong asuh chengta, “Seng Hootthe ih naangtongsa doh tumjih ettheng ih baat hali? Ese re theng tam ethih re theng ah? Mih roidong ah pang tam etheng ah tam ah tek haat etheng ah?” Miloong ah tumjih uh tajengta.
Потім сказав їм: «У Суботу дозволено робити добро чи зло? Спасати життя чи вбивати?» Але вони мовчали.
5 Miloong ah sok ano Jisu ah ekhat eta, thako adi neng thung ah jong ajaan likhiik ih thih rum kano heh tenthet dongta. Eno lakkoong wah asuh liita, “An lak ah janghaat uh.” Heh lak ah janghaat kah no ese we ih ngaak hoonta.
Подивившись на них з обуренням та скорботою через впертість їхніх сердець, Він сказав чоловікові: «Простягни руку!» Той простягнув, і його рука була зцілена.
6 Erah thoidi Pharisi loong ah Jehudi rangsomnok nawa dokkhoom rum ano Hirod mina loong damdi, neng ih Jisu tek haat suh kaankoong karumta.
Фарисеї ж вийшли та радились з іродіанами проти Нього, як Його вбити.
7 Jisu nyia heliphante loong ah Galili juungsitum ko ih dokkhoom karumta, eno Galili nawa miloong ah hantek neng lilih ih roong karumta. Miloong ah Judia nawa,
Ісус же разом зі Своїми учнями відійшов до моря. За Ним ішов великий натовп із Галілеї та Юдеї,
8 Jerusalem nawa, Idumia hadaang nawa, Jordan juung saadongko hah nawa, erah damdi Tairi nyia Sidoon hah noongrep nawa lomkhoomta. Erah mina loongtang Jisu jiinni thokrum taha tumeah neng ih Jisu reeta ruurang ah japchaat et rumta.
Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану, з Тира та Сидона. Багато людей, почувши, що Він робить, прийшли до Нього.
9 Miloong ah hantek ang thoidi Jisu ih heliphante loong asuh khoonkhuung heh duungchap suh jamthiin thuk rumta, miloong rah ih phojap nak rumhang eah.
[Ісус] звелів Своїм учням приготувати для Нього невеликий човен, щоб натовп не тиснув на Нього.
10 Heh ih mih hantek deesiitta, erah damdi uh khoisatte ephoop ih Jisu jap taajoh suh rapne ih tuutmui rumta.
Адже Він зцілив багатьох, і всі, що мали недуги, тиснулися, аби доторкнутися до Нього.
11 Chiithih laakhah pan miloong ah Jisu ah japtup rum leh loongdat emeleh riinghuung ih rumta, “An juuba Rangte sah ah!”
Нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним та кричали: «Ти – Син Божий!»
12 Jisu ih chiithih laakhah loong asuh heh tiit ah o suh uh latumbaat theng ih dangdang et baat rumta.
Однак Він суворо наказував їм, щоб не виявляли Його.
13 Eno Jisu kong ni duung wang ano heh ih jamta mina loong heh damdoh wak wangsuh poon rumta eno neng loong ah heh reeni ra rum taha, erah lih adi
[Ісус] зійшов на гору та покликав до Себе, кого схотів Він, і вони прийшли до Нього.
14 asih wanyi ah danje ano Kaamwah et men rumta. “Ngah ih sen loong ah nga damdoh ang raang ih danje rumhala,” neng suh baat rumta. “Ngah ih sen loong ah Rangte tiitkhaap tumbaat raangtaan ih nep kaatthuk rumha,
І обрав дванадцятьох, яких назвав апостолами, щоб були з Ним, щоб посилати їх проповідувати
15 eno sen suh chiithih laakhah loong dok phanjih chaan uh eje ang ah.”
і щоб вони мали владу виганяти демонів.
16 Jisu ih danjeeta asih wanyi loong ah arah: Simoon (Jisu ih Pitar et menta),
Він обрав дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро,
17 Jebedi sah soophoh nyi, Jeems nyia Joon, (Jisu ih Boonergis et menta, erah langla “Rangphah mih”);
Якова, сина Зеведеєвого, і його брата Івана, яких назвав Воанергес, що означає «сини грому»,
18 Endriu, Philip, Batholomi, Mathiu, Thomas, Alphias sah Jeems, Thadias, Simoon deek akaan raangtaan ih laatte wah
Андрія, Филипа, Варфоломія, Матвія, Фому, Якова, сина Алфеєвого, Тадея, Симона Кананита
19 nyia Judas Iskerot, Jisu khumtante wah ah.
і Юду Іскаріота, який зрадив Ісуса.
20 Eno Jisu ah nok ni wangta. Erah di uh mina loong hantek ih lom thutthi rumta, Jisu nyia heliphante loong chamsat saapoot uh lachoh thang ah.
Потім, коли прийшов додому, знову зібрався великий натовп, так що Ісус та Його учні не могли навіть поїсти.
21 Jisu suh, “Emok ih hoonla” ih li rum kano, heh jaatang ah heh toonsiit ra rum taha.
Рідні Ісуса, почувши про це, прийшли, щоб забрати Його, бо казали: «Він втратив розум».
22 Mararah Jerusalem nawa Hootthe nyootte loong ra taha loong ah ih li rumta, “Arah mih abah Benjibul pan boh ah! Chiithih laakhah loong jen dokphan theng chaan kotte luungwang ah boh ah.”
Книжники, які прийшли з Єрусалима, казали: «Він одержимий Вельзевулом! Він виганяє демонів [силою] володаря демонів».
23 Erah thoidi Jisu ih heh reeni poon rum ano tiitthaak di toobaat rumta. “Soitaan ih Soitaan ah mamah mi et phanhaat ah?”
Тоді Ісус, покликавши їх до Себе, сказав їм притчами: «Як може сатана виганяти сатану?
24 Deek esiit ah neng laktung nah phe ano rookmui abah, erah deek ah phaangjaang eah.
Якщо якесь царство розділене в собі, таке царство не зможе встояти.
25 Changka siit laktung nah rookmui jengmui abah, erah changka ah phaangjaang eah.
І якщо якийсь дім розділений в собі, такий дім не зможе встояти.
26 Erah thoidoh Soitaan hasong adoh neng laktung nah pheehoom mui abah, erah roitang tatongka, erah nang ih bah phaangjaang rum ano ethoon ba eah.
Якщо сатана повстав проти самого себе й розділився, то не зможе встояти. Але йому прийшов кінець.
27 “Tathat mina nok ah long suh heh teewah ah lachaak tangkhakka bah heh hukkhaak ah tajen longka.
Ніхто не може увійти в дім сильного та пограбувати його майно, якщо спочатку не зв’яже сильного. Лише тоді пограбує його дім.
28 “Ngah ih ami tiit baat rumhala, mina rangdah loong nyia neng ethih jengkhaap jengla loong ah biin anaan jenhoon mok et ah.
Істинно кажу вам: людям простяться всі гріхи та всі богохульства,
30 Jisu ih arah baatta ah langla, mararah mih ih amet li rumta, “Heh sak ni chiithih laakhah pan eah.”)
[Він сказав це], бо вони говорили: «Він одержимий нечистим духом».
31 Eno Jisu nuh nyia heh no loong ah thok rumta. Nokka ni chap rum ano, Jisu ah poonwang thuk rumta
Прийшли Його мати та брати і, стоячи надворі, послали до Нього, щоб покликати Його.
32 Jisu ah miloong hantek ih kooktong rum adi baat rumta, “Sok uh, an nuh nyi an no loong ih nokka ni chap rum ano, an jam rum halu.”
Люди, що сиділи навколо Нього, сказали Йому: ―Ось Твоя мати, Твої брати та сестри стоять надворі та кличуть Тебе.
33 Jisu ih ngaakbaatta, “Seng nuh o ah? Nga no loong o ah?”
Він відповів: ―Хто Моя мати і Мої брати?
34 Heh reeni kooktongta miloong ah sok ano liita, “Sok an! Ngah di bah arah loong ah seng nuh nyia ngaaphoh ngaano loong ah!
І, подивившись на тих, хто сидів навколо, сказав: ―Ось Моя мати та Мої брати.
35 O ih Rangte jeng chaat ha erah loong abah seng nuh, seng nah nyia ngaapho ngaano ang ah.”
Бо той, хто виконує волю Божу, є Мені братом, сестрою і матір’ю.
