Luk 12
1 Bijaat haajaat mina loong lomthok rum taha eno, ejap nakmui nep ih rumta, eno Jisu ih jaakhoh heliphante loong asuh liita, “Naririh et ban sok an Pharisi loong to ih naktoom thet haat han—ngah ih neng lonoi asuh liitang.
Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2 Tumjaat hoppat cho ah erah daapcho ih hoon ah, erah damdoh jaatrep husah tiit loong ah dongjat et ah.
Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3 Erah raangtaan ih marah sen ih laamang ni baat han erah rangwuung nah japchaat ah, erah damdoh marah sen ih ngiija nokmong ni hubaat han erah nok rangkhoh nawa ih riingbaat ah.
Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4 Ngah ih baat rumhala, nga joonte loong, sen marah ih hansi laklak tek haatte ra lacho theng jaat hoh ethih tumjih takah jen etka.
Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.
5 Ngah ih noisok rumha o ra choojih rah ah: Rangte ra cho an, etek lini, Heh di juuba soolam nah haat wan suh chaan jeela. Nga jeng ah tuungmaang an, esiit heh juuba sen choojih ah! (Geenna g1067)
Я же покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь. (Geenna g1067)
6 Wosiksak banga rah phaanyi di tanih kasangka? Wosiksak esiit taan uh Rangte ih tabeehaatka.
Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7 Sen khoroon ah botseh rookwet cho. Erah raangtaan ih nakcho an; sen ah wosiksak hantek thaknang ih uh thaangchaan!
Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8 “Ngah ih amiisak ih baat rumhala, o mina ih noksong dung nah neng ah nga mina et dokbaat rum ah, Mina Sah eh uh Rangte rangsah loong ngathong nah neng suh emamah ih reekoh rum ah.
Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене деред людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9 Enoothong o mina ih nokwah dung nah thaaju hang, Mina Sah eh uh emamah Rangte rangsah loong ngathong nah thaaju rum ah.
Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.
10 “O mina ih Mina Sah ah thetbaat abah ejen biin anaan et ah, enoothong marah ih Esa Chiiala tiit thetbaat ha abah biin anaan tachoka.
І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11 “Neng ih Jehudi rangsoomnok nah adoleh kobonor nyi hadaang pante loong ngathong nah phate suh siitwan hanbah, sen lapaatja theng senteewah ah mamet pangjih ah adoleh sen tumjih jengjih asuh ah.
Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12 Tumeah Esa Chiiala ih erah tokdoh an tumjih jengjih ah heh ih nyoot han.”
бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13 Midung ni mih wasiit ih Jisu suh baatta, “Nyootte, seng phoh suh baat uh seng wah ih thiinhaatta nyamka rah toom phe kohang.”
Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.
14 Jisu ih ngaakbaatta, “Nga joonwah, ngah suh mih rikri nyia setnyi suh soophoh nyamka ah pheekot theng ih chaan o ih kot kotahang koh?”
Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15 Eno heh ih erah tiit ah loongtang suh wakbaat rumta, “Sen teeteewah ah naririh ih ban sok an sen ah jaatrep doh maamok nyamnyook jan oh; tumeah mina tumthan nyamte wah taat ang abah uh, ami roidong ah heh nyamka nawa ih tajen hoonka.”
Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16 Eno Jisu ih arah tiitthaak tiit ah baat rumta: “Ehak di changteng wah wasiit angta heh di cham seetheng phek hantek angta.
Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17 Heh ih thunta, ‘Ngah di cham lomthiin theng tajeeka. Ngah ih tumjih et ang doh se ah?
і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18 Ngah ih amet ang,’ heh teeteewah suh liita; ‘ngah ih nga pung ah thaak haat angno ena elong we et huk hoon ang, erah doh nga cham nyia jaat hoh hukkhaak loong anep jen lomthiin ang.
І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.
19 Eno ngah ih nga teewah suh li ang, Khangraangse wah! Andi jaatrep hukkhaak paang rookwih raangtaan ih jeela. Roidong amah ba hanih, jok oh, phak oh, eno roidong doh tenroon ih tong oh!’
І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20 Enoothong Rangte ih heh suh liita, ‘Thungko wah an! Niikja an roidong ah ethoon ete; eno nyamka nyi hukkhaak loong ah an raangtaan ih lomthiin hu loong ah o choh theng ah?”
Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21 Eno Jisu ih thoonbaatta, “Marah ih heh nyamka loong taat lomthiin ha rah Rangte jiinko ni heh changteng tah angka.”
Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.
22 Eno Jisu ih heliphante loong suh baatta, “Erah raangtaan ih ngah ih baat rumhala ethingtong raangtaan ih phaksat suh nak sootsaam an adoleh sen sak nah kap theng nyuh akhat suh nak sootsaam an.
Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.
23 Roidong ah phaksat nang ih uh elongthoon, erah damdi sak ah nyuh akhat nang ih uh elongthoon.
Душа більша їжі, а тїло одежі.
24 Wokhah loong ah sokthaak an: neng ih cham uh tawenka adoleh cham uh takhanka; nengdi cham lomthiin theng pung uh tajeeka; neng ah Rangte ih dung ha! Sen ah tang woh nang ih thaangchaan!
Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25 Erah suh sootsaam anno amasah taan roiloh ejen tong tam ih an?
Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26 Sen ih erah likhiik ehinsah ah lajen phanlan kanbah, jaat hoh raangtaan ih tang tume thaam sootsaam lan?
Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27 Sok an woma popoong loong hakla rah ah; neng moot ni uh takaka adoleh neng ih neng raangtaan ih nyuh uh tawaatka. Enoothong ngah ih baat rumhala Solomon luungwang di heh nyamka erah than ang adi botseh uh arah woma popoong loong jaaseela likhiik henyuh hekhat ah tajaaseeka.
Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
28 Erah woma naam suh nyuh akhat kotte rah ah Rangte, naam loong ah chiinyah bah eje enoothong rangkhah emat eah, we nah matkhaam ah. Erah ang abah heh ih sen suh nyuh akhat tanih jen koran? Sen laalom abah amasah boh ah!
Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч вкинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
29 “Erah raangtaan ih sen nak thungjoong an, ejok, ephak mamang ah eah.
І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несітесь (високо);
30 (Tumeah arah mongrep adi Rangte lajatte mina loong ih bah Saarookwih jok aphak ah raang ih ju sootsaamla.) Sen wah ih jat et ha sen suh erah loong ejamjih ih eah.
того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31 Erah nang ih bah, Rangte heh Hasong raangtaan ih thong sootsaam anbah, eno erah loong abah heh ih laajam kojan.
Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32 “Echo nak ih an, sen saapsah loong ah, tumeah sen Wah eroon ela eno sen suh Hasong ah ekot ehan.
Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33 Sen hukkhaak loong ah thoontang sang anno erah ngun ah changthih loong suh kokaat an. Sen ih lathet theng ngun khaak ah kap anno rangmong nah nyamte ang raangtaan ih lomthiin an, erah nah nyamka rah babah uh ene tah ih hoonka, tumeah erah ni ehuh tami nopka, erah damdoh ram eh uh taphakka.
Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.
34 Sen tenthun ah marah di sen nyamka ah erah nah ang ah.
Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35 “Banthootho ih tong an tumjih thok ha bah uh, nyuh akhat ban kapcho nyia weetook ban took cho ah,
Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36 laksuh ih neng changte wah kuhoon theng nawa ngaakwang eha ih kaban sok arah likhiik ah. Heh ah wang ano kaasak ah rengdok, erah damdam neng ih kaasak ah laanban daap ruh et ah.
і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37 Tumthan tenroonjih ah erah laksuh loong ah neng changte wah ngaakwang tokdi motseng nyi banthootho ih japtup wang ano ah! Ngah ih baat rumhala, heh ih heh samsongnuh ah khookthiin ano, neng ah tongthuk rum ah, eno heh ih ban sok rum ah.
Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38 Tumthan tenroonjih ah heh ih neng ah banthootho ih tong rum arah japtup ano ah, mottom di nyia mottom lini taat wang adi nep ah!
І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39 Sen ih jat ehan nok changte ih ehuh wang saapoot ah jatta bah, heh ih ehuh asuh heh nok tajap long thuk thengta.
Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40 Erah raang ih, sen uh, banthootho ih tong an, tumeah mina Sah rah uh sen reenah sen ih labantho kan pootdoh mok thok ha.”
Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41 Pitar ih liita, “Teesu, erah tiitthaak tiit ah seng raangtaan suh elang tam eah, tama warep mina raangtaan suh baat hu?”
Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42 Teesu ih ngaakbaatta, “Erah ang abah, laksuh hanpiite nyia maakwah ah o ang ah? Heh changte wah ih mootkaat phanlansiitte o hoon ah erah wah ah laangja, heh nok nep heh suh phanlan siit thuk ah erah damdoh laksuh wahoh loong suh neng chotheng phak asat kot saapoot erah warah ih phanlan ah.
Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43 Tumthan tenroon ang ah erah laksuh rah ah, heh changte wah ih nok nah wang adoh heh pakna reeraang ah japtup wang aradoh ah!
Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44 Elang eah, ngah ih baat rumhala, changte wah ih heh laksuh asuh jaatrep nyamka ban sok baat ah.
По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45 Enoothong erah laksuh rah ih nga changte wah ngaakwang eliin ela ih li ano heh ih laksuh ehoh loong ah minuh miwah thoontang riimbuh, eno jokjok phakphak ih tong, kham adoh mok eabah,
Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46 saasiit changte wah ah heh laksuh ih labansokka nyia lajatka sa doh ngaakwang ah. Eno changte wah ih heh ah jopjop ih dook ano heh jeng lachaatte loong chamtheng adoh cham thuk ah.
прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47 “Marah laksuh ih heh changte wah ih heh suh tumjih reetheng baat ha ah jatcho di, laban re thang ih tong abah, erah laksuh ah rapne ih chamnaang thuk ah.
Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48 Enoothong marah laksuh ih heh changte wah ih tumjih jamha erah lajat thang ih thet reela, erah mih asuh amasah ju chamthuk ah. Ehan o suh kota erah jiin nawa ehan ju jam ah; ehan tokkhodi ehan o suh kotta erah jiin nawa emamah et jam ah.
Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49 “Ngah ih hatoh ah we ih rook suh ra halang, eno erah ejen luung ela ih thunhang!
Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? тільки щоб запалав уже.
50 Ngah ih lakngah ni nga juungtemjih jeela, eno erah loong ah maang thoonthoon ngah mathan ih moongsaamte anglang!
Хрещеннєм же маю хреститись, і як мені важко, доки се скінчить ся!
51 Sen ih ngah suh hatoh nah semroongroong ang thuk raaha ih tammok thun tahe? Tah angka, semroongroong tah angka, epheehoom thong ang ah.
Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52 Aadowa ih changka siit ni mih banga angte ah ephe eah, ejom ah enyi damdoh miksuk mui ah enyi ah ejom damdoh ih miksuk mui ah.
буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53 Hewah loong ah neng sah damdoh miksuh mui ah, heh sah loong ah neng wah damdoh; heh nuh loong ah neng sah minusah damdoh miksuk mui ah, neng sah ah neng nuh damdoh, henuh loong ah neng nyam damdoh miksuh mui ah, neng nyam ah neng hopnuh damdoh miksuk mui ah.”
Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54 Jisu ih miloong asuh wakbaatta, “Sen ih jiingmuung ah saanop ko ih sok damdam laanjeng ruh elan rangphaatte angla eah eno amiimi ih phaat.
Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55 Erah damdi sen ih juungmeh ko nawa pong ih mot hanbah, sen ih liihan rangmi angte eno amiimiisak ih rang ah mi.
А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56 Lonoite loong! Sen ih rang ahah ko ih sok anno rangmi rangphaat kemban jat han; erah ang abah, sen ih aahaangwa saapoot ah mamah ladan jat ehan?
Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57 “Sen ih sen teewah ah epun ih re suh mamah lami dande et han?
Чом же й про себе не судите право?
58 O ih bah uh sen thet ah jat ano hootthe jun ih mat hoon nok nah siitwanjih mok ang abah, sen ih mat hoon nok maangjap doh changrook ah mathan jen ang ah, esemsiit raangtaan ih thuntheng. Emah lah ekan bah, mat hoon nok nah mat hoonte jiinnah hoom wanhan, eno pulit lak nah kohan, erah dowa ih phaatak nah sak wanhan.
Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59 Ngah ih baat rumhala, erah nah sen chang maang dokdok ih tongthuk han.”
Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
