ယောဘ 39
1 ၁ သင်သည် တောဆိတ် မွေး ရသောကာလ ကို သိ သလော။ သမင် ဒရယ်မ သားဘွား ခြင်းဝေဒနာခံရသောအချိန်ကို မှတ် နိုင်သလော။
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 ၄ သား ငယ်တို့သည် ကျန်းမာ ၍၊ လွင်ပြင် ၌ ကြီးပွါး တတ်ကြ၏။ အခြားသို့သွား၍ အမိထံသို့ပြန် မ လာဘဲ နေတတ်ကြ၏။
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 ၅ တောမြည်း ကိုအဆီးအတား မရှိစေခြင်းငှါ အဘယ်သူ လွှတ် သနည်း။ တောမြင်း ၌ချည်နှောင် ခြင်းကို အဘယ်သူ ဖြေ သနည်း။
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 ၇ မြို့ ၌ ဖြစ်သောလူတို့၏ အသံ ဗလံကို သူသည် မထီမဲ့မြင် ပြုတတ်၏။ နှင် သောသူအော်ဟစ် နှိုးဆော်သံကို မ မှတ် တတ်။
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 ၁၀ ကြံ့ ကိုထွန် ကြောင်းသို့ လိုက်စေခြင်းငှါ ကြိုး နှင့် ချည် နိုင်သလော။ သို့မဟုတ် သင့် နောက် သို့ လိုက်၍ချိုင့် ၌ လယ်ထွန် လိမ့်မည်လော။
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 ၁၆ သား ငယ်တို့ကို ကိုယ်သားကဲ့သို့ မ မှတ် ကြမ်းတမ်း စွာ ပြုတတ်၏။ စိုးရိမ် ခြင်းမ ရှိ။ သားဘွားခြင်း ဝေဒနာကို အချည်းနှီး ခံတတ်၏။
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 ၁၉ သင်သည် မြင်း ကို ခွန်အား နှင့် ပြည့်စုံ စေသလော။ သူ ၏လည်ပင်း ၌ မိုဃ်းကြိုး လက္ခဏာကို သွင်း သလော။
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 ၂၂ ကြောက် စရာအကြောင်းကို ကဲ့ရဲ့ ၍ ၊ ကြောက်လန့် သောသဘောနှင့်ကင်းလွတ် သဖြင့် ၊ ထား ဘေးကို မ ရှောင် တတ်။
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 ၂၄ မာနကြီး၍ပြင်းထန် သောစိတ် နှင့် မြေ ကို မျို တတ်၏။ တံပိုး သံ ကို ကြားသောအခါ ၊ ငြိမ်ဝပ် စွာ မ နေနိုင်။
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 ၂၅ တံပိုး များ အလယ်သို့ရောက်၍ အေ့ဟေ ၊ အေ့ဟေဟုဆို တတ်၏။ ဗိုလ်ခြေ အော်ဟစ် ၍ အသံဗလံ ပြုခြင်းနှင့်တကွ ၊ စစ်တိုက်ပွဲ ကို အဝေး က အနံ့ခံ တတ်၏။
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 ၂၆ သင် ပေးသော ဉာဏ် အားဖြင့် သိမ်းငှက် သည် အတောင် ကို ဖြန့် ၍ တောင် မျက်နှာသို့ ပျံ သွားတတ် သလော ။
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
