नीतिसूत्रे 23
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 ५ जेव्हा तू जो जाणारा पैसा आहे त्यावर आपली नजर लावशील, आणि अचानक ते पंख धारण करतील, आणि ते गरुडासारखे आकाशाकडे उडून जातील.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 ६ जो कोणी तुझ्या अन्नाकडे खूप वेळ पाहतो त्या दुष्ट मनुष्याचे अन्न खाऊ नको, आणि त्याच्या मिष्टान्नाची इच्छा धरू नको,
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 ७ तो अशाप्रकारचा मनुष्य आहे जो अन्नाची किंमत मोजतो. तो तुला खा व पी! म्हणतो, परंतु त्याचे मन तुझ्यावर नाही.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 २९ कोणाला हाय? कोणाला दुःख? कोणाला लढाई? कोणाला गाऱ्हाणी? कोणाला विनाकारण जखमा? कोणाला आरक्त डोळे आहे?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 ३४ जो समुद्रामध्ये आडवा पडला त्याच्यासारखा, अथवा डोलकाठीच्या माथ्यावर जो झोपला त्याच्यासारखा तू होशील.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 ३५ तुम्ही म्हणाल, “त्यांनी मला तडाखा दिला! पण मला काही लागले नाही. त्यांनी मला पिटले पण मला ते जाणवले नाही. मी केव्हा जागा होईल? मी पुन्हा त्याचे सेवन करीन.”
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
