नीतिसूत्रे 19
1 १ ज्याची वाणी कुटिल असून जो मूर्ख आहे त्याच्यापेक्षा जो कोणी गरीब मनुष्य आपल्या सात्विकपणाने चालतो तो उत्तम आहे.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 ६ उदार मनुष्यापासून पुष्कळ लोक मदतीसाठी विचारणा करतात; आणि जो कोणी दान देतो त्याचा प्रत्येकजण मित्र आहे.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 ७ गरीब मनुष्याचे सर्व बंधू त्याचा द्वेष करतात, तर मग त्याचे मित्र त्याच्यापासून किती तरी दूर जाणार! तो बोलत त्यांच्या पाठोपाठ जातो पण ते निघून जातात.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 ८ जो कोणी ज्ञान मिळवतो तो आपल्या जिवावर प्रेम करतो, जो कोणी सुज्ञता सांभाळतो त्यास जे काही चांगले आहे ते मिळेल.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 १३ मूर्ख मुलगा आपल्या वडिलांना अरिष्टासारखा आहे; आणि भांडखोर पत्नी सतत गळणाऱ्या पाण्याच्या थेंबाप्रमाणे आहे.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 १६ जो कोणी आज्ञा पाळतो तो आपल्या जीवाचे रक्षण करतो, पण जो मनुष्य आपल्या मार्गाविषयी विचार करत नाही तो मरेल.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 १७ जो कोणी गरीबावर दया करतो तो परमेश्वरास उसने देतो, आणि तो त्याने जे काही केले त्याची परतफेड करील.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 १८ काही आशा असेल तर आपल्या मुलाला शिक्षा कर, आणि त्याच्या मरणाची तुझ्या जिवाला काळजी वाटू देऊ नको.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 १९ रागीट मनुष्याला दंड दिला पाहिजे; जर तुम्ही त्यास सोडवले, तर तुम्हास दुसऱ्या वेळेसही सोडवावे लागेल.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 २३ परमेश्वरास आदर द्या तो त्यास पात्र आहे; आणि तो जीवनाकडे नेतो, आणि ज्या कोणाकडे ते आहे तो समाधानी आहे, आणि त्याची संकटांनी हानी होणार नाही.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 २५ निंदकाला तडाखा मार म्हणजे भोळा समंजस होईल, बुद्धिमानाला शब्दाचा मारा कर म्हणजे त्यास ज्ञान कळेल.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
