नीतिसूत्रे 16
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 ४ परमेश्वराने सर्वकाही त्याच्या उद्देशासाठी बनवलेले आहे, दुर्जनदेखील अरिष्टाच्या दिवसासाठी केलेला आहे.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 ५ प्रत्येक गर्विष्ठ मनाच्या मनुष्याचा परमेश्वरास वीट आहे, जरी ते हातात हात घालून उभे राहिले, तरी त्यांना शिक्षा झाल्यावाचून राहणार नाही.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 ६ कराराचा प्रामाणिकपणा व विश्वसनीयता ह्यांच्या योगाने पापांचे प्रायश्चित होते, आणि परमेश्वराचे भय धरल्याने, लोक वाईटापासून वळून दूर राहतील.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 ७ मनुष्याचे मार्ग परमेश्वरास आवडले म्हणजे, त्या मनुष्याच्या शत्रूलाही त्याच्याशी समेट करण्यास भाग पाडतो.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 १२ जेव्हा राजा वाईट गोष्टी करतो, त्या गोष्टी त्यास तिरस्कारणीय आहेत, कारण राजासन नीतिमत्तेनेच स्थापित होते.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 १६ सोन्यापेक्षा ज्ञान प्राप्त करून घेणे किती तरी उत्तम आहे. रुप्यापेक्षा समजुतदारपणा निवडून घ्यावा.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 १७ दुष्कर्मापासून वळणे हा सरळांचा राजमार्ग आहे, जो आपल्या मार्गाकडे लक्ष ठेवतो तो आपला जीव राखतो.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 २० जो कोणी जे काही चांगले आहे ते शोधतो, त्यास शिकवीले त्याचे निरीक्षण करतो, आणि जो परमेश्वरावर विश्वास ठेवतो तो आनंदीत होतो.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 २३ सुज्ञ मनुष्याच्या हृदयापासून त्याच्या मुखास शिक्षण मिळते; आणि त्याच्या वाणीत विद्येची भर घालते.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 ३० जो कोणी मनुष्य कुटिल गोष्टीच्या योजणेला डोळे मिचकावतो; जो आपले ओठ आवळून धरतो तो दुष्कर्म घडून आणतो.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 ३२ ज्याला लवकर राग येत नाही तो योद्धापेक्षा, आणि जो आत्म्यावर अधिकार चालवतो तो नगर जिंकऱ्यापेक्षा उत्तम आहे.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
