ईयोब 5
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 ४ त्याची मुले सुरक्षिततेपासून फार दूर आहेत, ते शहराच्या वेशीत चिरडले जातील. त्यांना तारणारा कोणीही राहणार नाही
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 ५ भुकेल्या मनुष्यांनी त्याची उभी पिके खाऊन टाकली, काट्याकुटयात वाढलेले धान्यही लोकांनी सोडले नाही, लोभी मनुष्यांनी सर्वकाही नेले.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 १३ तो शहाण्यास त्याच्याच धुर्ततेच्या जाळ्यात अडकवितो, तो हूशार लोंकाच्या मसलती लवकर संपुष्टात आणतो.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 १५ त्यांच्या मुखांतील तलवारीपासून तो दरीद्री मनुष्यास, आणि बलंवताच्या हातातून गरजवंत मनुष्यास सोडवतो
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 १७ पाहा, ज्या मनुष्याला देव दुरूस्त करतो तो सुखी आहे, म्हणून सर्वशक्तिमानाच्या शिक्षेचा अवमान करु नकोस.
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 २१ जिभेच्या दुःखदायी वाऱ्यापासून तू झाकला जाशील, आणि विनाश तूझ्यावर येईल तेव्हा तू त्यास भिणार नाहीस.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 २४ तुला समजेल तुझा तंबू त्याच्यामध्ये सुरक्षित आहे, तू तुझ्या कळपाची पाहणी करशील आणि तुला काही कमतरता आढळणार नाही.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 २७ पाहा, आम्ही या साऱ्यांचा अभ्यास केला आहे आणि ते सर्व खरे आहे. म्हणून तू आमचे ऐक. आणि त्यातून स्वत: साठी काही शिक.”
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
