ईयोब 23
А Йов відповів та й сказав:
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 ५ त्याने माझ्या युक्तिवादाला कसे प्रत्युतर दिले असते ते मला कळले असते. तो मला काय म्हणाला ते मी लक्षात घेतले असते.
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 ६ त्याच्या महान सामर्थ्याने त्याने माझ्याविरुध्द वाद केला असता का? नाही; तर त्याने माझ्याकडे लक्ष दिले असते.
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 ९ उत्तरेकडे तो कार्य करीत असला, तरी मला तो दिसू शकत नाही. आणि दक्षिणेकडेही, जेथे तो स्वतःस लपवितो त्यामुळे तेथेही तो मला दिसत नाही.
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 १२ मी त्याच्या ओठांच्या आज्ञेचे पालन करण्यापासुन मागे वळालो नाही, मी संपत्ती प्रमाणे माझ्या हृदयात देवाच्या मुखातून बाहेर पडणारे शब्द ठेवले आहेत.
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
15 १५ यास्तव, मी त्याच्या उपस्थीतीला घाबरतो, जेव्हा मी त्याच्याबद्दल विचार करतो, मला त्याची भीती वाटते.
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
