ईयोब 17
Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
5 ५ जो आपल्या मित्रांशी धोका करून त्यास लुटीप्रमाणे परक्यांच्या हाती देतो, त्याच्या मुलांचे डोळे जातील.
Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
8 ८ यामुळे चांगले लोक फार व्यथित झाले आहेत. देवाची पर्वा न करणाऱ्या लोकांमुळे निष्पाप लोक व्यथित होतात.
Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
9 ९ पण चांगली माणसे मात्र न्यायाने जीवन जगत राहतात. ज्याचे हात निर्मळ तो अधिकाधिक सामर्थ्यवान होत जाईल.
І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
10 १० पण तुम्ही सर्व एकत्र या आणि या सगळ्यात माझीच चूक आहे हे मला दाखवून द्या तुमच्यापैकी कोणीही विद्वान नाही.
Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
12 १२ माझे मित्र गोंधळून गेले आहेत. त्यांना रात्र दिवसासारखी वाटते. अंधकारापेक्षा प्रकाश जवळ आहे असे ते म्हणतात.
вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
13 १३ थडगेच माझे नवीन घर असेल अशी मी आशा करतो. अंधाऱ्या थडग्यांत माझे अंथरुण घालण्याची इच्छा मी धरतो. (Sheol h7585)
Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. (Sheol h7585)
До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
