Whakatauki 31
1 Ko nga kupu a Kingi Remuera; ko te poropititanga i whakaakona ai ia e tona whaea.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 He aha, e taku tama? He aha, e te tama a toku kopu? A he aha, e te tama a aku kupu taurangi?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Kaua e hoatu tou kaha ki nga wahine, ou ara hoki ki te mea whakangaro o nga kingi.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Ehara ma nga kingi, e Remuera, ehara ma nga kingi te inu waina; ehara hoki ma nga rangatira te mea, Kei hea he wai kaha?
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Kei inu ratou, a ka wareware ki te ture, a ka whakapeau ke i te whakawa o te tangata e tukinotia ana.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Hoatu he wai kaha ma te tangata e tata ana te marere, he waina hoki ki nga wairua pouri:
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Tukua ia kia inu, kia wareware ai ki tona rawakore, a kore ake he mahara ki ona mate.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Kia puaki tou mangai mo te wahangu, i te whakawakanga o te hunga katoa kua waiho mo te mate.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Kia puaki tou mangai, whakaritea te whakawa i runga i te tika, tohea te tohe a te ware, a te rawakore.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Ko wai e kite i te wahine e u ana tona pai? Ko tona utu hoki kei runga noa atu i to nga rupi.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Ka whakapono te ngakau o tana tane ki a ia, a kahore ona hapanga i te taonga.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 He pai tana e mea ai ki a ia, kahore hoki he kino, i nga ra katoa e ora ai ia.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 E kimi ana ia i te huruhuru hipi, i te muka, a ka ngakau nui te mahi a ona ringa.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Ko tona rite kei nga kaipuke o nga kaihokohoko; e mauria mai ana e ia tana kai i tawhiti.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 E maranga ana hoki ia i te mea e po tonu ana, a hoatu ana e ia he kai ma tona whare, he mahi hoki e rite ana ma ana kotiro.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 E whakaaroaro ana ia ki tetahi mara, a ka hokona e ia: whakatokia ana e ia he mara waina, he hua na ona ringa.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 E whitiki ana ia i tona hope ki te kaha, e mea ana i ona takakau kia pakari.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Ka kite ia he pai tana i hokohoko ai: e kore tana rama e mate i te po.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Ka totoro atu ona ringa ki te mea takai miro, ka pupuri ona ringa ki te pou muka.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Ka wherahia tona ringa ki te ware; ae ra, ka totoro atu ona ringa ki te rawakore.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 E kore ia e wehi i te hukarere mo tona whare; no te mea kua kakahuria tona whare katoa ki te ngangana.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Oti ake i a ia te whatuwhatu he whariki mona; he rinena pai, he papura ona kakahu.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 E mohiotia ana tana tane i nga kuwaha, ina noho tahi ia ki nga kaumatua o te whenua.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 E hanga ana e ia he rinena pai, a hokona atu ana; e hoatu ana e ia he whitiki ki nga kaihoko.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 He kaha, he honore ona kakahu; a e kata ana ia ki nga ra o muri atu.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 He nui ona whakaaro ina puaki tona mangai; kei tona arero te ture o te atawhai.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Ka ata tirohia e ia nga ara o tona whare, e kore ano ia e kai i te taro o te mangere.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Ka whakatika ana tamariki, a he kupu manaaki ta ratou mona; Tana tane hoki, ka whakamoemiti ano ia ki a ia, ka mea:
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 He tokomaha nga tamahine i u te pai o ta ratou mahi, otiia hira ake tau i a ratou katoa.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 He mea teka noa te manako, he mea horihori te ataahua: tena ko te wahine e wehi ana i a Ihowa, ko ia e whakamoemititia.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Hoatu ki a ia o nga hua o ona ringa; a ma ana mahi ia e whakamoemiti i nga kuwaha.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
