Whakatauki 23
1 Ki te noho tahi korua ko te rangatira ki te kai, ata whakaaroa marietia tera i tou aroaro:
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 Whakapakia he maripi ki tou korokoro, ki te mea he tangata kakai koe.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Kaua e hiahia ki ana mea reka: he kai tinihanga hoki era.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Kaua e taruke ki te mea taonga: kati tau mea ki tou matauranga.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 E anga mai ranei ou kanohi ki taua mea korekore nei? He pono hoki ka whai parirau te taonga, koia ano kei te ekara, rere ana whaka te rangi.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Kaua e kainga te kai a te tangata kanohi kino, kei minamina hoki koe ki ana mea reka.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 Ko tana hoki e mea ai i roto i a ia, pera tonu ia: E kai, e inu; koia tana kupu ki a koe; kahore ia ona ngakau ki a koe.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Ko te kongakonga i kainga e koe, ka ruakina e koe, ka maumauria ano hoki au kupu reka.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Kaua e korero ki nga taringa o te kuware; ka whakahawea hoki ia ki te whakaaro nui o au kupu.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Kei whakanekehia e koe te rohe tawhito; kei haere koe ki nga mara a te pani:
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 No te mea he kaha to ratou kaiwhakaora; ka tohea e ia ta ratou tohe ki a koe.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Anga atu tou ngakau ki te ako, me ou taringa ki nga kupu o te matauranga.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Kaua e tohungia te whiu ki te tamaiti: ki te patua hoki ia e koe ki te rakau, e kore ia e mate.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 E taku tama, ki te whakaaro nui tou ngakau, ka koa hoki toku ngakau, ae ra, toku nei ano:
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 Ae ra, ka hari oku whatumanawa, ina korero ou ngutu i nga mea tika.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Kei hae tou ngakau ki te hunga hara; engari kia wehi koe ki a Ihowa, a pau noa te ra.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 He pono hoki tera ano he whakautu; e kore ano hoki tau i tumanako ai e hatepea atu.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Whakarongo ra, e taku tama, kia whai whakaaro hoki koe, a whakatikaia tou ngakau i te ara.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Kei uru ki te hunga kakai waina; ki te hunga pukukai kikokiko:
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 No te mea ka tutuki tahi te tangata inu raua ko te tangata kakai ki te rawakore; he tawhetawhe hoki te kakahu a te momoe mo te tangata.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Whakarongo ki tou papa nana koe; kaua hoki e whakahawea ki tou whaea ina ruruhi ia.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Hokona te pono, kaua hoki e whakawhitiwhitia; ae ra, te whakaaro nui, te ako hoki, me te matauranga.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Nui atu hoki te koa o te papa o te tangata tika; a, ko te tangata e whanau he tama whakaaro nui mana, ka hari ia ki a ia.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Kia hari tou papa raua ko tou whaea, ina, kia koa te wahine i whanau ai koe.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 E taku tama, homai tou ngakau ki ahau, kia manako ano hoki ou kanohi ki aku ara.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 No te mea he rua hohonu te wahine kairau; he poka kuiti te wahine ke.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Ae ra, ka whanga ia ano he kaipahua, a ka whakatokomahatia e ia nga tangata poka ke.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Ko wai e aue? Ko wai e tangi? Ko wai e totohe? Ko wai e ngangautia? Ko wai e maru, he mea takekore? Ko wai e whero tonu ona kanohi?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Ko te hunga e noho roa ana ki te waina; ko te hunga e haere ana ki te rapu i te waina whakaranu.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Kaua e titiro ki te waina i te mea e whero ana, ina puta tona kara i roto i te kapu, ina mania tona heke.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Tona tukunga iho ano he nakahi e ngau ana, koia ano kei te wero a te neke.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 E kite hoki ou kanohi i nga mea rereke, a ka puta he kupu rereke i tou ngakau.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Ae ra, ka rite koe ki te tangata e takoto ana i waenga moana, ki te tangata ranei e takoto ana i te tihi o te rewa.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 A ka mea koe, Patua ana ahau e ratou, a kihai ahau i mamae; tatatia ana ahau e ratou, a kihai ahau i mohio: a hea ahau ara ake ai? Ka rapua ano e ahau.
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
