Whakatauki 14
1 Ko ta te wahine whakaaro nui he hanga i tona whare; ko ta te wahine wairangi, ko ona ringa hei wahi iho.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Ko te tangata e haere ana i runga i tona tika, e wehi ana i a Ihowa; ko te tangata he parori ki ona ara e whakahawea ana ki i ia.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Kei te mangai o te wairangi he patu whakapehapeha; ma nga ngutu ia o te hunga whakaaro nui ratou ka ora ai.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Ki te kahore he kau, ka ma te takotoranga kai; ma te kaha ia o te kau ka nui ai nga hua.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 E kore te kaiwhakaatu pono e teka; ka puaki ia te teka i te kaiwhakaatu teka.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 E rapu ana te tangata whakahi i te whakaaro nui, heoi kahore e kitea e ia; ki te tangata matau ia he mama noa te matauranga.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Haere atu ki te aroaro o te kuware, ina kahore e kitea e koe he ngutu matau ona.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Ko te whakaaro nui o te tangata tupato, he matau ki tona ara; ko te wairangi o nga kuware, he tinihanga.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Ko ta nga wairangi he kata ki te he: na kei te hunga tika te whakaaro pai.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 E mohio ana te ngakau ki tona ake mamae, e kore ano hoki tona koa e pikitia e te tangata ke.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Ka whakangaromia te whare o te hunga kino: ka tupu ia te teneti o te hunga tika.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 He huarahi ano tera e tika ana ki ta te tangata titiro, ko tona mutunga ia ko nga huarahi ki te mate.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Ahakoa e kata ana, e mamae ana te ngakau; a, ko te mutunga o te koa, he pouri.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Ko te tangata i te ngakau tahuri ke, ka makona i ona ara ake: a ko te tangata pai ka makona i tana ake ano.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Ko ta te kuware he whakapono ki nga kupu katoa; tena ko te tangata tupato, ka ata titiro ki tana hikoi.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 E wehi ana te tangata whakaaro nui, ka neke atu i te kino; ko te kuware ia ka whakahi, ka tohe.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Ko te tangata riri wawe ka mahi i te wairangi; ka kinongia ano hoki te tangata i nga rauhanga kino.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 He wairangi te whakarerenga iho mo nga kuware; ko te tangata tupato ia ka karaunatia ki te matauranga.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 E piko ana te hunga kino ki te aroaro o te hunga pai; a ko te hunga he ki nga kuwaha o te tangata tika.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 E kinongia ana te rawakore e tona hoa ake nei ano; he tokomaha ia nga tangata e aroha ana ki te tangata taonga.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Ko te tangata e whakahawea ana ki tona hoa, e hara ana; ko te tangata ia e atawhai ana ki nga rawakore, ka hari.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 He teka ianei e kotiti ke ana nga kaiwhakatakoto i te kino? He atawhai ia, he pono, kei nga kaihanga i te pai.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 He hua to nga mauiuitanga katoa; tena ko te korero o nga ngutu e ahu ana ki te rawakore.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Hei karauna mo nga whakaaro nui o ratou taonga; ko te wairangi ia o nga kuware, he wairangi kau.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Ka ora nga wairua i te kaiwhakaatu pono: ko te tangata korero teka ia e mea ana kia tinihanga.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 U tonu, kaha tonu te whakaaro ina wehi ki a Ihowa; ka whai rerenga atu ano hoki ana tamariki.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 He puna ora te wehi ki a Ihowa, e mahue ai nga reti o te mate.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Ma te nui o te iwi ka whai honore ai te kingi; ma te kore o te iwi ka taka ai te rangatira.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 He matauranga nui to te tangata manawanui; ko te tangata riri wawe ia, e whakaneke ake ana ia i te wairangi.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 He ora ki nga kikokiko te ngakau ora; ko te hae ia, he pirau ki nga wheua.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Ko te tangata e tukino ana i te ware, he tawai tana ki tona Kaihanga; ko te tangata ia e atawhai ana i te rawakore, e whakahonore ana i a ia.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 E uakina iho ana te tangata kino i runga i tona he; ko te tangata tika ia ka whai tumanakohanga i tona matenga.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Ka noho te whakaaro nui ki te ngakau o te tangata matau; engari ko te mea kei te wahi ki roto o nga kuware e whakaaturia ana.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Ma te tika ka kake ai te iwi; ma te hara ia ka ingoa kino ai nga iwi.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Ka manako te kingi ki te pononga mahara; a ka riri ki te tangata i takea ai te whakama.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
