Hopa 6
1 Na ka whakautu a Hopa, ka mea,
А Йов відповів та й сказав:
2 Aue, me i ata paunatia toku mamae, me i huihuia, me i whakairihia toku aitua ki te pauna!
„Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,
3 Na inaianei taimaha ake i te onepu o te moana: heoi he ohorere rawa aku kupu.
то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!
4 Kei roto hoki i ahau nga pere a te Kaha Rawa, inumia ake e toku wairua to ratou paihana: rarangi tonu mai nga whakawehi a te Atua hei hoariri moku.
Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
5 E tangi ano ranei te kaihe mohoao i te mea kei te tarutaru ia? e tangi ano ranei te kau i te mea e kai ana?
Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
6 E taea ranei te kai, te mea kahore nei ona ha, ki te kahore he tote? He reka ranei te whakakahukahu o te hua manu?
Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?
7 Hore rawa toku wairua e mea kia pa atu ki ena; to ratou rite ki ahau kei te kai whakarihariha.
Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.
8 Aue, me i riro mai taku i tono ai, me i homai e te Atua taku e tumanako nei!
О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!
9 Me i pai hoki te Atua kia whakangaromia ahau, kia tukua mai tona ringa hei hatepe i ahau!
О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —
10 Penei kua ai ano he whakamarie moku; ae, ka tino hari ahau ki te mamae, kahore nei e tohu i ahau: kihai hoki nga kupu a te Mea Tapu i huna e ahau.
то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!
11 He aha toku kaha, e tatari ai ahau? He aha hoki toku mutunga, e whakamanawanui ai ahau?
Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?
12 He kaha kohatu ranei toku kaha? He parahi ranei oku kikokiko?
Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?
13 Ehara ranei i te mea kahore he awhina moku i roto i ahau, a kua oti te ngoi te pei i roto i ahau?
Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?
14 Ko te tangata e ngoikore ana te ngakau kia puta mai te aroha o tona hoa ki a ia, ahakoa kua mahue i a ia te wehi i te Kaha Rawa.
Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.
15 He mahi tinihanga ta oku teina, he pera me ta te awa; rere ana ratou ano he waipuke awaawa,
Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,
16 Kua mangu nei i te hukapapa, ngaro ana te hukarere i roto.
темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.
17 I te wa e mahana ai, ka memeha atu; i te weraweratanga, moti iho ratou i to ratou wahi.
Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.
18 Ka peka ke nga tira e haere ana ra reira; riro ana ki te kore, a ngaro iho.
Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.
19 Tirotirohia ana e nga tira o Tema; taria atu ana e nga tangata haere o Hepa.
Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.
20 Whakama ana ratou mo ratou i whakamanawa atu ki reira; te taenga ki aua awa, kanakana kau ana.
І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.
21 Na he kahore noa iho koutou; ka kite koutou i te mea whakamataku, a ka wehi.
Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!
22 I mea ranei ahau, Homai ki ahau? He hakari ranei maku e homai i o koutou rawa?
Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,
23 I mea ranei, whakaorangia ahau i te ringa o te hoariri? Hokona ahau i roto i te ringa o te kaitukino?
і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“
24 Whakaakona ahau, a ka whakarongo puku ahau; whakaaturia ki ahau te mea i he ai ahau.
Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.
25 Ano te kaha o nga kupu tika! Ko te aha ia te riria ana e a koutou kupu?
Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?
26 E mea ana ranei koutou kia riria nga kupu? he hau kau nei hoki nga korero a te tangata kua pau ona whakaaro.
Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,
27 Ae ra, e mea ana koutou ki te maka rota mo nga pani, ki te mea i to koutou hoa hei taonga hokohoko.
і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!
28 Na whakaae mai, titiro mai ki ahau; he pono hoki e kore ahau e korero teka ki to koutou kanohi.
Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.
29 Tena ra, tahuri mai; kaua hoki te he e waiho; ina, tahuri mai, he tika hoki taku take.
Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!
30 He he koia kei toku arero? e kore ranei toku hinengaro e mohio ki nga mea whanoke?
Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?
