Hopa 5
1 Tena ra, karanga; ka whakao ranei tetahi ki a koe? a ka anga atu koe ki a wai o te hunga tapu?
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
2 E patua ana hoki te kuware e te aritarita, e whakamatea ana te whakaarokore e te hae.
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
3 I kite ahau i te kuware e hou ana ona pakiaka; kitea rawatia ake kua kanga e ahau tona nohoanga.
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
4 Kei tawhiti atu ana tama i te ora, mongamonga noa ratou i te kuwaha, kahore hoki he kaiwhakaora.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
5 Ko ana hua ka kainga e te tangata matekai, ka riro i a ia ahakoa i roto i te tataramoa, a ka hamama te mahanga ki o ratou rawa.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
6 Na e kore te he e puta ake i te puehu, e kore ano te raruraru e tupu ake i te oneone;
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
7 I whanau te tangata ki te raruraru, tona rite kei nga korakora e rere nei whakarunga.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
8 Ko ahau ia ka rapu i ta te Atua; me tuku atu taku korero ki te Atua,
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
9 E mahi nei i nga mea nunui e kore nei e taea te rapu atu, i nga mea whakamiharo e kore nei e taea te tatau;
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
10 E homai nei i te ua ki te mata o te whenua, e unga nei i te wai ki te mata o nga parae;
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
11 E whakanoho nei i te hunga iti ki te wahi tiketike, a whakanekehia ake ana te hunga pouri ki te ora.
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
12 E haukoti nei i nga whakaaro o te hunga tinihanga, te taea e o ratou ringa ta ratou i mea ai.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
13 Mau ake i a ia te hunga whakaaro i to ratou tinihanga: pororaru iho nga whakaaro o te hunga kotiti ke.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 I te awatea nei, tutaki ana ratou ki te pouri; whawha ana ratou i te poutumarotanga, ano ko te po.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
15 Otiia e whakaorangia ana e ia te rawakore i te hoari, i to ratou mangai, i te ringa ano o te tangata kaha.
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
16 Ka ai ano he tumanakohanga atu mo te ware; kokopi tonu ia te mangai o te kino.
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
17 Nana, ka hari te tangata e akona ana e te Atua: na kaua e whakahawea ki te papaki a te Kaha Rawa.
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
18 He whakamamae hoki tana, he takai ano; e patu ana ia, a ko ona ringa ano hei whakaora.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
19 E ono nga matenga e whakaora ai ia i a koe; ahakoa e whitu, e kore te he e pa ki a koe.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
20 I te matekai ka hokona koe e ia kei mate; i te tatauranga ano, kei pangia e te hoari.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
21 Ka huna koe i te whiu a te arero, e kore ano koe e wehi i te whakangaromanga ina tae mai.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
22 E kata ano koe ki te whakangaromanga raua ko te hemokai; e kore hoki koe e wehi i nga kirehe o te whenua.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
23 No te mea ka takoto tau kawenata ki nga kohatu o te parae; ka mau ano ta koutou rongo ko nga kirehe o te parae.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
24 Ka mohio ano koe e tu ana tou teneti i te aionuku, ka haereere ano koe ki tou nohoanga, te ai he hara.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
25 Ka mohio ano koe he nui ou uri, he pera ano tou whanau me te tarutaru o te whenua.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
26 Ka ata rite ou tau ina tae koe ki te urupa, ka pera ano me te puranga witi e hikitia ake ana i tona wa e rite ai.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
27 Nana, tenei, he mea rapu na matou ko te mea tika hoki ia; whakarangona mai, ka mohio iho hei pai mou.
Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
