Hopa 31

1 Kua oti taku kawenata ki oku kanohi; kia whakaaroaro ahau hei aha ki te kotiro?

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?

2 He aha ta te Atua wahi e tuwha mai ai i runga? He aha ta te Kaha Rawa taonga tupu i te wahi tiketike?

І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?

3 He teka ianei he whakangaromanga mo te tangata kino? he whiu mo nga kaimahi o te he?

Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?

4 He teka ianei e kitea ana e ia oku ara, e taua ana e ia oku hikoinga katoa?

Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?

5 Ki te mea i haere ahau i runga i te tekateka noa, a i hohoro toku waewae ki te tinihanga;

Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —

6 Kia paunatia ahau i runga i te pauna tika, kia mohio ai te Atua ki toku tapatahi:

то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!

7 Ki te mea i kotiti ke toku hikoinga i te ara, a i whai toku ngakau i oku kanohi; a ki te mea i mau te tongi ki oku ringa;

Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —

8 Kati, ko ahau hei whakato, a ma tetahi atu e kai; ae ra, tukua nga hua o taku mara kia hutia atu.

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!

9 Ki te mea i whakawairangitia toku ngakau e te wahine, a i whanga ahau i te tatau o toku hoa;

Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,

10 Heoi kia huri paraoa taku wahine ma tetahi atu, kia piko iho ano hoki nga tangata ke ki runga i a ia.

то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!

11 He kino rawa hoki tera; ae ra, he he e tika ana kia whiua e nga kaiwhakawa:

Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,

12 He ahi hoki tera e kai ana ki te whakangaromanga rawa, poto noa aku hua katoa.

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!

13 Ki te mea i whakahaweatia e ahau te whakawa a taku pononga tane, a taku pononga wahine, i a raua e totohe ana ki ahau;

Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,

14 Ka pehea ra ahau ina whakatika te Atua? He aha taku kupu e whakahoki ai ki a ia ina tae mai ia ki te titiro?

то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?

15 He teka ranei na toku kaihanga ia i hanga i roto i te kopu? a nana, na te kotahi, i whai ahua ai maua i roto i te puku?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?

16 Ki te mea i kaiponuhia e ahau ta nga rawakore i hiahia ai, a meinga ana e ahau nga kanohi o te pouaru kia pau i te minamina;

Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?

17 Ki te mea ranei i kainga taku maramara e toku kotahi, a kihai te pani i kai i tetahi wahi;

Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?

18 He mea whakatupu ia naku no toku taitamarikitanga ra ano me te mea ko tona papa ahau: ko te pouaru he mea arahi naku no te kopu ra ano o toku whaea;

Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!

19 Ki te mea i kite ahau i tetahi e tata ana ki te mate, he kore no te kakahu, a kahore he uhi mo te rawakore;

Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

20 Ki te mea kihai tona hope i whakapai ki ahau, a kihai ia i mahana i nga huruhuru o taku kahui:

чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

21 Ki te mea i ara toku ringa hei pehi i te pani, i toku kitenga he awina tera moku kei te kuwaha;

Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

22 Na kia marere atu toku pokohiwi i roto i te peke, kia whati te takakau o toku ringa.

хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

23 Ko te whiu hoki a te Atua taku i wehi ai; kihai hoki i taea e ahau te aha i tona nui.

Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.

24 Ki te mea i u toku whakaaro ki te koura, a i mea ahau ki te koura parakore, Ko koe taku e whakawhirinaki atu ai;

Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?

25 Ki te mea i koa ahau ki te maha o oku rawa, a ki te nui o ta toku ringa i whiwhi ai;

Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 Ki te mea i kite ahau i te ra e whiti ana, i te marama ranei e haere ana i tona tiahotanga;

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,

27 A ka kumea pukutia atu toku ngakau, ka kihia toku ringa e toku mangai:

то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —

28 Na he kino tenei hei whiunga ma nga kaiwhakawa: he teka hoki naku ki te Atua i runga.

це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 Ki te mea i koa ahau ki te whakangaromanga o te tangata i kino ki ahau, i whakaara ake ranei i ahau i te panga o te he ki a ia;

Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?

30 Ae, kihai ahau i tuku i toku mangai kia hara, kihai i whai kia kanga tona wairua;

Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.

31 Ki te mea kahore nga tangata o toku teneti i mea, Tena koa te tangata kihai nei i makona i tona kikokiko?

Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“

32 Kihai te manene i moe i waho; i whakatuwheratia ano e ahau oku tatau ki te tangata haere;

Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.

33 Ki te mea i pera ahau me Arama, i hipoki i oku he, i huna i toku kino ki roto ki toku uma;

Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?

34 I wehi hoki ahau i te huihui nui, i mataku ki te whakahawea a nga hapu, a whakarongo kau ana, kihai hoki i puta ki waho

Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.

35 Aue, me i whakarongo mai tetahi ki ahau! Nana, tenei taku tohu, ma te Kaha Rawa e whakahoki mai he kupu ki ahau; me i ahau noa te pukapuka i tuhituhia e toku hoariri!

О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.

36 Ina, kua amohia e ahau i runga i toku pokohiwi; kua herea e ahau hei karauna moku.

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?

37 Kua whakaaturia e ahau ki a ia te maha o oku hikoinga; rite tonu ki ta te rangatira taku whakatata atu ki a ia.

Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.

38 Ki te tangi taku oneone, he whakahe ki ahau, ki te uru ano ona moa ki te aue,

Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,

39 Ki te mea i kainga e ahau ona hua, he mea kihai i utua, a naku ranei ona ariki i mate ai,

якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —

40 Na, kia riro pu te witi i te tataramoa, te parei i te taru kino. Heoi ano nga korero a Hopa.

то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.