Hopa 21
1 Ano ra ko Hopa; i mea ia,
А Йов відповів та й сказав:
2 Ata whakarongo mai ki taku kupu, a hei tenei he kupu whakamarie mai ma koutou.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Tukua ahau, a ka korero hoki ahau; a ka mutu aku korero, haere tonu ta koutou tawai.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Ahau nei, ki te tangata koia taku amuamu? A he aha ahau te manawanui ai?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Titiro mai ki ahau, miharo ai; kopania atu te ringa ki te mangai.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 Mahara kau ahau, ka wehi, mau pu te wehi o oku kikokiko.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 He aha te hunga kino i ora ai, i koroheke ai, ae, i marohirohi ai to ratou kaha?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Pumau tonu o ratou uri ki to ratou taha ki to ratou aroaro, a ko a ratou whanau kei ta ratou tirohanga atu.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 O ratou whare kei runga i te rangimarie, kahore he wehi, kahore hoki a te Atua patu ki a ratou.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 E kaha ana tana puru ki te ekeeke, kahore hoki e he; ka whanau tana kau, kahore hoki he whakatahe.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 E tukua mai ana e ratou a ratou kohungahunga ano he kahui hipi, e pekepeke ana a ratou tamariki.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 He hunga hapai ratou i te timipera, i te hapa, e koa ana ki te tangi o te okana.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Koia ratou i mea ai ki te Atua, Mawehe atu i a matou; kahore hoki o matou hiahia kia matau ki ou ara.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 He aha ra te Runga Rawa e mahi ai matou ki a ia? He aha hoki te rawa ki a matou ki te inoi ki a ia?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Nana, kahore he pai mo ratou i o ratou ringa ake: matara atu i ahau te whakaaro o te hunga kino.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 Pehea te maha o nga matenga o te rama a te hunga kino? O nga panga mai ano hoki o to ratou aitua ki a ratou? O te tuwhanga mai a te Atua i nga mamae i a ia e riri ana?
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 E rite ai ratou ki te kakau witi i mua i te hau, ki te papapa e kahakina atu ana e te paroro?
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 E mea ana koutou, E rongoatia ana e te Atua tona kino hei mea mo ana tamariki. Mana e utu tera ki a ia tonu, kia mohio ai ia.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Tukua kia kite ona ake kanohi i tona hunanga, a tukua ia kia inu i te riri o te Kaha Rawa.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 He aha hoki tana manako ki tona whare i muri i a ia? ka poroa hoki ona marama i waenga?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 E whakaako ianei tetahi i te Atua ki te matauranga? Ko te kaiwhakawa hoki ia mo te hunga whakakake.
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 Tenei tangata, mate iho ia, pakari rawa ano hoki ona kaha, ata takoto ana ana mea katoa, kahore hoki he raruraru.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 Ki tonu ona u i te waiu, a e makuku ana ona wheua i te hinu.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 Mate iho hoki tera tangata, kawa tonu tona wairua, kahore hoki he pai hei kai mana.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 Ka takoto ngatahi raua ki te puehu, a ko te iro hei hipoki mo raua.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Nana, e mohio ana ahau ki o koutou whakaaro, ki ta koutou ngarahu nanakia ano hoki moku.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 E ki ana hoki koutou, Kei hea te whare o te rangatira? Kei hea hoki te teneti i noho ai te hunga kino?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Kahore ianei koutou i ui ki te hunga e haere atu ana i te ara? Kahore ranei koutou i mohio ki a ratou tohu?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 Kei te rongoa nei hoki te tangata kono mo te ra o te whakangaro; ka whakaputaina ratou i te ra o te riri.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Ko wai e whakaatu i tona ara ki tona aroaro? Ko wai hoki hei hoatu i te utu mo tana mahi ki a ia?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 Heoi ka kawea ia ki te urupa; kei te puranga he wahi mona.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 Ka reka ki a ia nga pokuru o te awaawa, ka whai mai ano hoki nga tangata katoa i a ia; e kore nei hoki e taea te tatau te hunga i mua i a ia.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 He pehea ra ta koutou whakamarie tinihanga i ahau, e toe na hoki te he i roto i a koutou kupu e whakahoki mai na?
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
