Mark 6
1 Jisuna mapham adu thadoklaga mahakki tung-inbasingga loinana masagi khunda amuk hallakle.
Ісус вийшов звідти та прийшов на Свою батьківщину, а Його учні йшли за Ним.
2 Aduga Ibungona potthaba numitta synagogue-ta tambiba houre. Amasung mi mayam amana Ibungogi tambiba adu tabada ngakladuna hairak-i, “Mahakna pumnamaksing asi kamdouna touba ngamlibano? Asigumba angakpa thabaksing asi tounanaba lousing amadi panggal asi mahakna kadaidagi phanglibano?
Коли настала Субота, Він почав навчати людей у синагозі. Багато з тих, хто слухав Його, казали: «Звідки в Нього це? Що це за мудрість дана Йому? Як такі чудеса творяться Його руками?
3 Mahak asi u-suba midu nattra? Mahak Mary-gi machanupa, aduga Jacob, Joseph, Judas amadi Simon-gi mayambadu nattra? Aduga mahakki machansing adu eikhoiga leiminnaba nattra?” Asumna makhoina Ibungobu yadre.
Хіба Він не тесля, син Марії? Хіба Він не брат Якова, Йосії, Юди та Симона? Хіба Його сестри не серед нас?» І вони спокушалися через Нього.
4 Adudagi Jisuna makhoida hairak-i, “Mapu Ibungogi wa phongdokpa maichousingbu makhoigi maramdam, imung manung amadi mari-matasingna ikai khumnabidaba khak nattana mapham khudingmakta ikai khumnei.”
Ісус же сказав їм: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки на своїй батьківщині, серед своїх родичів та у своєму домі».
5 Aduga makhoina thajadaba adugi maramna Ibungona anaba mi kharagi mathakta khut thambiraga phahanbibakhak nattana atei angakpa thabak amata touba ngamdre.
І не зміг там зробити жодного чуда, тільки зцілив кількох хворих, поклавши на них руки.
6 Amasung makhoigi thajaba leitaba aduda Ibungona yamna ngaklammi. Adudagi Jisuna thangnaba khun khunsingda chattuna misingbu tambirammi.
І дивувався через їхнє невір’я. Потім [Ісус] ходив по навколишніх селах і навчав.
7 Aduga Ibungona mahakki tung-inba taranithoibu manakta koure. Amasung Ibungona makhoida phattaba thawaisingbu ngamnaba matik pibire aduga makhoi ani ani semduna thare.
Покликавши до Себе дванадцятьох, [Ісус] почав надсилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами.
8 Amasung makhoina chatpa matamda cheisu nattana chananaba pot, punanaba khao, senggaoda sel amadi atei kari amata pudanaba yathang pirammi.
[Ісус] наказав їм: «Не беріть у дорогу ні хліба, ні торбини, ні грошей у пояс, а тільки одну палицю.
9 Makhoina sandal tongbadi yarammi adubu ahenba phurit pubadi yaramde.
Взуйте сандалії й не беріть двох сорочок».
10 Aduga Ibungona makhoida asisu hairammi, “Nakhoibu taramna okliba yum aduda, maphamdu thadoktriba phaoba nakhoina lengdana leiyu.
Потім додав: «Коли увійдете в дім, там залишайтесь, поки не вийдете звідти.
11 Karigumba mapham amagi misingna nakhoibu taramna oktraba nattraga nakhoina haiba tadraba nakhoigi khongyagi uphuldu kanthoklamlaga mapham adu thadok-tuna chatlu. Maduna makhoida cheksin wa oinabani.”
Коли ж десь вас не приймуть або не слухатимуть, то, виходячи звідти, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!»
12 Adudagi Ibungogi tung-inbasing aduna chatkhiduna, misingna paptagi pukning hongduna Mapu Ibungoda hallaknaba pao sandoklammi.
Вони пішли та проповідували, щоб люди покаялись,
13 Makhoina phattaba thawai kaya tanthoklammi aduga anabasingbu thao teibiduna anaba phahanbirammi.
і виганяли багатьох демонів, а багатьох хворих помазували олією та зцілювали.
14 Adudagi Herod ningthouna Jisugi maramda tare, maramdi Jisugi ming mapham khudingda sandokkhre. Mi kharana hairammi, “Baptize toubiba John amuk hinggatle! Maram aduna mangonda angakpasing toubagi panggal asi leiribani.”
Цар Ірод почув [про Ісуса], оскільки Його ім’я ставало все більш відомим. Дехто казав: «Іван Хреститель воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
15 Adubu mi kharana amuk hai, “Mahaksi Elijah-ni.” Aduga atoppa kharanasu amuk hai, “Mahak mamangngeigi Mapu Ibungogi wa phongdokpa matik leiba maichousinggumba maichou amani.”
Інші казали: «Це Ілля!» А ще інші: «Це пророк, як один зі [стародавніх] пророків».
16 Madu tabada Herod-na hairak-i, “Mahaksi Baptize toubiba John-ni! Eina mahakpu mangak kaktuna hatkhrabani, adubu mahak amuk hinggatle!”
Але Ірод, почувши це, казав: «Іван, якого я стратив, воскрес із мертвих».
17 Maramdi Herod masamakna yathang piduna John-bu pharaga keisumsangda punduna thamkhi. Mahakna madu Herodias masunglanggidamak toukhibani. Herodias asi Herod masamakki manao nupa Philip-ki nupi oijarabasu mahakna luhongduna lourammi.
Бо Ірод, надіславши схопити Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата, з якою він одружився.
18 Maduda Baptize toubiba John-na Herod-ta hanjin hanjin haikhi, “Nahakki nanao nupagi nupibu nahakna louba haibasi wayel yathang kai!”
Іван казав Іродові: «Не годиться тобі одружуватися з дружиною твого брата!»
19 Maram aduna Herodias-na John-bu malom thamduna singkhi aduga mahakpu hatpa pamkhi. Adum oinamak Herod-na maram oiduna mahakna hatpa ngamlamde.
Іродіада була ворожою до Івана та бажала вбити його, але не могла.
20 Maramdi Herod-na John asi achumba chatpa amadi asengba mi amani khangduna ikai khumnarammi amasung mahakpu ngakthoklammi. Amasung John-na ngangba taba khudingda mahakna kari tougadage haipham khangdabagi awaba leirabasu, John-na ngangbadi mahak adumak taba pamlammi.
Адже Ірод боявся Івана і, знаючи, що він чоловік праведний та святий, захищав його. Слухаючи Івана, він дуже непокоївся, однак слухав його з насолодою.
21 Mameithangda Herodias-ki khudong chaba adu phangle. Herod-na mahakki mapok numitta mahakki phamnaibasing, lanmigi makoksing amadi Galilee-gi masak naiba misinggidamak chaklen ama langle.
Та настав сприятливий день, коли Ірод святкував свій день народження й влаштував бенкет для своїх вельмож, воєначальників та старійшин із Галілеї.
22 Amasung Herodias-ki machanupina changlaktuna Herod amadi tilliba miyamgidamak jagoi sarammi. Aduga mahakna makhoi pumnamakpu yamna pelhallammi. Maram aduna ningthouna leisabi macha aduda hairak-i, “Nahakna apamba ama nijou madu eina nangonda pigani.”
Дочка Іродіади увійшла до них та затанцювала, і так сподобалась Іродові й тим, що сиділи разом із ним за столом, що цар сказав дівчині: ―Проси все, що бажаєш, і я дам тобі.
23 Mahakna mangonda wasaktuna hairak-i, “Eina wasakli, nahakna niningba ama nijabada eina madu pibigani, eigi leibak tangkhai ama oirabasu eina pigani.”
І поклявся їй: ―Усе, що тільки попросиш, дам тобі, навіть і пів царства.
24 Adudagi leisabi macha aduna mamada changsinduna hangle, “Eina kari nijouge?” Maduda mamana khumlak-i, “Baptize toubiba John-gi makok niyu.”
Вона вийшла та запитала в матері: ―Що мені просити? Її мати відповіла: ―Голову Івана Хрестителя.
25 Aduga leisabi macha aduna thuna ningthougi manakta changlaga hairak-i, “Baptize toubiba John-gi makok adu houjikmak sempak amada haptuna eingonda pibiyu.”
Тоді вона відразу увійшла до царя та просила: ―Хочу, щоб ти негайно дав мені на блюді голову Івана Хрестителя.
26 Madu tabada Herod ningthou thawai yamna warammi, adum oinamak mahakna mayam mamangda sakkhiba wasak aduna mahakna yaroi haiba ngamlamde.
Цар дуже засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, не схотів відмовити їй.
27 Maram aduna mahakna lanmigi sanglingba amada John-gi makok kaktuna puraknaba yathang pire. Adudagi lanmigi sanglingba aduna keisumsangda chatkhraga John-gi makok kakle;
Тож цар відразу надіслав охоронця, наказавши принести голову Івана. Той пішов до в’язниці та відрубав Іванові голову,
28 Amasung mahakna John-gi makok adu sempak amada haplaga leisabi macha aduda pire, aduga leisabi macha aduna madu mamada amuk pirammi.
приніс її на блюді та віддав дівчині, а вона віддала її своїй матері.
29 Adudagi John-gi tung-inbasingna pao adu tarabada makhoina laktuna John-gi hakchang adu louraga mongphamda leirol challe.
Коли про це довідались учні Івана, то прийшли, забрали його тіло й поклали в гробницю.
30 Pakhonchatpasing aduna Jisugi manakta laklaga makhoina touruba amadi makhoina tambirubasing adu Ibungoda tamlammi.
Апостоли повернулися до Ісуса й розповіли Йому про все, що зробили і як багато навчили [людей].
31 Mapham aduda yamkhraba miyamna lakthok laksin touba maramna, Jisu amadi mahakki tung-inbasingna chak chanaba matam phaoba phanglamde. Maram aduna Jisuna makhoida hairak-i, “Eikhoina ngaihak pottharunaba mi tadaba achikpa mapham amada eikhoi chatsi.”
[Ісус] сказав їм: «Ідіть тепер у пустинне місце та відпочиньте трохи». Адже багато було тих, хто приходив та відходив, і вони не мали часу навіть поїсти.
32 Maram aduna makhoina hi amada tongduna achikpa mapham amada chatlammi.
Тож відпливли на човні в пустинне місце, щоб бути на самоті.
33 Adumakpu miyam amana makhoina chatpa adu urammi amasung khudakta makhoibu sak khanglammi. Maram aduna khun pumnamaktagi misingna kangphalda khongna mang thana chenkhiduna Jisu amadi mahakki tung-inbasingdagi makhoina hanna mapham aduda thungle.
Але люди побачили їх та впізнали, тож побігли пішки з усіх міст та дісталися до того місця раніше за них.
34 Aduga Jisuna hidagi hek kumtharakpaga yamlaba miyam adu ure, aduga Ibungogi thammoida makhoibu nungsiba pokle maramdi makhoisingdu yaosenba leitraba yaosinggum oirammi. Maram aduna Ibungona makhoida hiram kaya tambiba houre.
Вийшовши на берег, Ісус побачив багато людей і змилосердився над ними, тому що вони були, як вівці, що не мають пастуха. І почав їх багато навчати.
35 Amasung numidangwairam oiraklabada Ibungogi tung-inbasingna Ibungoda laklaga hairak-i, “Matam asi thengjinkhre, aduga mapham asisu mi tadaba lamni.
Коли минуло чимало часу, Його учні підійшли до Нього й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня.
36 Miyam asina akoiba maphamsing amadi manak nakpa khunsingda chattuna makhoi makhoigi chananaba karigumba khara leijarunaba thabikhro.”
Відпусти людей, щоби пішли в хутори та села, які навколо, та купили собі їсти.
37 Jisuna khumlak-i, “Nakhoina makhoida chanaba piyu.” Maduda makhoina Ibungoda hairak-i, “Eikhoina chattuna makhoina chananabagidamak dinari chanigi tal leirugadra?”
Але Він сказав їм: ―Ви дайте їм їсти! Вони запитали: ―Чи нам піти купити хліба на двісті динаріїв і дати їм їсти?
38 Maduda Jisuna makhoida hanglak-i, “Nakhoida tal kaya yaoribage haibadu chattuna yenglu!” Makhoina madu khangdoklaga Ibungoda hairak-i, “Tal manga-ga nga aniga yaori.”
[Ісус] сказав їм: ―Скільки хлібів у вас є? Ідіть та подивіться! Дізнавшись, вони сказали: ―П’ять хлібів та дві рибини.
39 Maduda Jisuna misingdu kangbu kangbu semlaga asangba napi mathakta phamhannaba mahakki tung-inbasingda hairammi.
Тоді наказав учням розсадити всіх на зеленій траві.
40 Maram aduna mising adu chamagi kangbu amadi yangkheigi kangbu semduna pareng naina phamthare.
І розсадили їх групами по сто та по п’ятдесят [осіб].
41 Adudagi Jisuna tal manga amadi nga anidu louraga swargaromda yengkhattuna Mapu Ibungobu thagatchare. Adudagi Ibungona talsingdu segaire aduga miyamsingduda yenthoknaba mahakki tung-inbasingda pire. Aduga Ibungona nga anidusu makhoi pumnamak aduda yenthokle.
[Ісус] узяв ті п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши хліби, дав Своїм учням, щоб роздали людям. Так само роздали всім обидві рибини.
42 Amasung makhoi pumnamakna mabuk thanna chare.
Усі їли та наситилися,
43 Adudagi Ibungogi tung-inbasingna lemhouba tal amasung nga machetsing adu thumok taranithoi thanna khomgatle.
і назбирали дванадцять повних кошиків із залишками від риби.
44 Maduda chaba yaokhiba nupasinggi masingdu lising manga oirammi.
Тих, хто їв, було п’ять тисяч чоловіків.
45 Jisuna miyamdu thadoklingeida, mahakki tung-inbasingbu khudak aduda hida tong-hallaga mahakki mang thana pat adugi wangmada leiba Bethsaida-da thare.
Відразу після цього [Ісус] звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік до Віфсаїди, а Він тим часом відпустить людей.
46 Adudagi miyamdu thadokkhraba matungda Ibungona haijanabagidamak ching amada chatlammi.
Відпустивши народ, [Ісус] пішов на гору, щоб помолитися.
47 Aduga numidang oiraklabada mahakki tung-inbasingna tongliba hi adu patyaida leirammi aduga Ibungona mathanta kangphalda leirammi.
Коли настав вечір, човен був посеред моря, а Він залишився сам на березі.
48 Amasung hi adu nungsitka maiyoknaba maramna Ibungogi tung-inbasingna yamna wana hi honbadu Ibungona ure. Maram aduna nongngallamdai pung ahumdagi ayukki pung taruk phaobagi manunggi pungpham amada, Ibungona makhoi tamna ising mathakta khongna lakle. Amasung Ibungona makhoibu hendoktuna chatnaba tourammi.
Побачивши, що учні ледве веслують через супротивний вітер, близько четвертої сторожі ночі[Ісус], ідучи по воді, пішов до них і хотів їх проминути.
49 Adubu Ibungona ising mathakta khongna chatpa adu ubada makhoina lai phattabani khanduna yamna kiraduna kanna laorammi. Adubu khudak aduda Jisuna makhoida hairak-i, “Nathouna leiyu! Eini, kiganu!”
Коли учні побачили, що Він іде по воді, подумали, що це привид, і закричали.
Адже всі, хто Його бачив, були налякані. [Ісус] відразу заговорив до них: «Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!»
51 Adudagi Ibungona makhoigi marakta hida kakhatle, aduga nungsit adu lepkhre. Maduda Ibungogi tung-inbasingdu yamna ngaklammi.
Тоді Він увійшов до них у човен, і вітер стих. Учні дуже в собі здивувалися,
52 Maramdi makhoina thammoi kanmanbagi maramna mi lising mangada tal pijakhiba adugi nunggi oiba wapham adu makhoina khangba ngamlamde.
адже не зрозуміли чуда з хлібами: їхнє серце було закам’яніле.
53 Adudagi makhoina pat adu lanthoklaga Gennesaret lamdamda laklammi aduga mapham aduda makhoina hi adu thangle.
Перепливши [море], вони прибули до Генезаретської землі й причалили.
54 Aduga makhoina hi adudagi hek kumthabaga misingna Ibungobu khudakta masak khanglammi.
Коли вони вийшли з човна, [люди] відразу впізнали Ісуса.
55 Maram aduna makhoina mapham adu sinba thungna chelladuna makhoina anaba misingbu masa masagi hipphamsingda hipphallaga Ibungo lei haina taba maphamsingda purakle.
Вони оббігли всю ту околицю й почали на носилках приносити до Нього хворих.
56 Amasung Jisuna khunggangsing, saharsing amadi apikpa khunsingda chatpa mapham khudingmakta miyamna makhoigi anaba misingbu keithelsingda puthoraklammi, aduga anabasingbu Ibungogi phiji aduta sok-hanbiyu haina makhoina Ibungoda haijarammi. Aduga Ibungogi phiji sokchaba makheina anaba phajarammi.
І куди б Він не заходив, – у села, міста або хутори, – скрізь на майдани виносили хворих і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу; і всі, хто торкався, зцілялися.
