സങ്കീർത്തനങ്ങൾ 78
1 ൧ ആസാഫിന്റെ ഒരു ധ്യാനം. എന്റെ ജനമേ, എന്റെ ഉപദേശം ശ്രദ്ധിക്കുവിൻ; എന്റെ വായിലെ മൊഴികൾക്ക് നിങ്ങളുടെ ചെവി ചായിക്കുവിൻ.
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 ൪ നാം നമ്മുടെ മക്കളോട് അവയെ മറച്ചുവയ്ക്കാതെ വരുവാനുള്ള തലമുറയോട് യഹോവയുടെ സ്തുതിയും ബലവും കർത്താവ് ചെയ്ത അത്ഭുതപ്രവൃത്തികളും വിവരിച്ചുപറയും.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 ൫ ദൈവം യാക്കോബിൽ ഒരു സാക്ഷ്യം സ്ഥാപിച്ചു; യിസ്രായേലിൽ ഒരു ന്യായപ്രമാണം നിയമിച്ചു; അവയെ അവരുടെ മക്കളെ അറിയിക്കുവാൻ നമ്മുടെ പിതാക്കന്മാരോട് കല്പിച്ചു.
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 ൬ വരുവാനുള്ള തലമുറ, ജനിക്കുവാനിരിക്കുന്ന മക്കൾതന്നെ, അവയെ ഗ്രഹിക്കുകയും എഴുന്നേറ്റ് തങ്ങളുടെ മക്കളോട് അറിയിക്കുകയും ചെയ്യും.
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 ൭ അവർ അവരുടെ ആശ്രയം ദൈവത്തിൽ വയ്ക്കുകയും അവിടുത്തെ പ്രവൃത്തികളെ മറന്നുകളയാതെ അവിടുത്തെ കല്പനകൾ പ്രമാണിച്ചു നടക്കുകയും
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 ൮ അവരുടെ പിതാക്കന്മാരെപോലെ ശാഠ്യവും മത്സരവും ഉള്ള തലമുറയായി ഹൃദയത്തെ സ്ഥിരമാക്കാതെ, ദൈവത്തോട് അവിശ്വസ്തമനസ്സുള്ള ഒരു തലമുറയായി തീരാതിരിക്കുകയും ചെയ്യേണ്ടതിന് തന്നെ.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 ൧൨ കർത്താവ് ഈജിപ്റ്റ് ദേശത്ത്, സോവാൻ വയലിൽവച്ച് അവരുടെ പൂര്‍വ്വ പിതാക്കന്മാരുടെ കൺമുമ്പിൽ, അത്ഭുതം പ്രവർത്തിച്ചു.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 ൧൩ ദൈവം സമുദ്രത്തെ വിഭാഗിച്ച്, അതിൽകൂടി അവരെ കടത്തി; കർത്താവ് വെള്ളത്തെ ചിറപോലെ നില്‍ക്കുമാറാക്കി.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 ൨൦ ദൈവം പാറയെ അടിച്ചു, വെള്ളം പുറപ്പെട്ടു, തോടുകളും കവിഞ്ഞൊഴുകി, സത്യം; “എന്നാൽ അപ്പംകൂടി തരുവാൻ ദൈവത്തിന് കഴിയുമോ? തന്റെ ജനത്തിന് ദൈവം മാംസം വരുത്തി കൊടുക്കുമോ?” എന്ന് പറഞ്ഞു.
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 ൨൧ ആകയാൽ യഹോവ അത് കേട്ട് കോപിച്ചു; യാക്കോബിന്റെ നേരെ തീ ജ്വലിച്ചു; യിസ്രായേലിന്റെ നേരെ കോപവും പൊങ്ങി.
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 ൩൧ ദൈവത്തിന്റെ കോപം അവരുടെ മേൽ വന്നു; അവരുടെ അതിശക്തന്മാരിൽ ചിലരെ കൊന്നു യിസ്രായേലിലെ യൗവനക്കാരെ സംഹരിച്ചു.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 ൩൭ അവരുടെ ഹൃദയം ദൈവത്തിൽ സ്ഥിരമായിരുന്നില്ല; കർത്താവിന്റെ നിയമത്തോട് അവർ വിശ്വസ്തത കാണിച്ചതുമില്ല.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 ൩൮ എങ്കിലും ദൈവം കരുണയുള്ളവനാകുകകൊണ്ട് അവരെ നശിപ്പിക്കാതെ അവരുടെ അകൃത്യം ക്ഷമിച്ചു; തന്റെ ക്രോധം മുഴുവനും ജ്വലിപ്പിക്കാതെ തന്റെ കോപം പലപ്പോഴും അടക്കിക്കളഞ്ഞു.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 ൪൦ മരുഭൂമിയിൽ അവർ എത്ര തവണ ദൈവത്തോട് മത്സരിച്ചു! ശൂന്യദേശത്ത് എത്ര പ്രാവശ്യം ദൈവത്തെ ദുഃഖിപ്പിച്ചു!
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 ൪൫ ദൈവം അവരുടെ ഇടയിൽ ഈച്ചയെ അയച്ചു; അവ അവരെ അരിച്ചുകളഞ്ഞു: തവളയെയും അയച്ചു അവ അവർക്ക് നാശം ചെയ്തു.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 ൪൭ ദൈവം അവരുടെ മുന്തിരിവള്ളികളെ കന്മഴകൊണ്ടും അവരുടെ കാട്ടത്തിവൃക്ഷങ്ങളെ ആലിപ്പഴം കൊണ്ടും നശിപ്പിച്ചു.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 ൪൯ ദൈവം അവരുടെ ഇടയിൽ തന്റെ കോപാഗ്നിയും ക്രോധവും രോഷവും കഷ്ടവും അയച്ചു; അനർത്ഥദൂതന്മാരുടെ ഒരു ഗണത്തെ തന്നെ.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 ൫൦ ദൈവം തന്റെ കോപത്തിന് ഒരു പാത ഒരുക്കി, അവരുടെ പ്രാണനെ മരണത്തിൽനിന്നു വിടുവിക്കാതെ അവരുടെ ജീവനെ മഹാവ്യാധിക്ക് ഏല്പിച്ചുകളഞ്ഞു.
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 ൫൧ ദൈവം ഈജിപ്റ്റിലെ എല്ലാ കടിഞ്ഞൂലിനെയും ഹാമിന്റെ കൂടാരങ്ങളിലുള്ളവരുടെ വീര്യത്തിന്റെ ആദ്യഫലത്തെയും സംഹരിച്ചു.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 ൫൨ എന്നാൽ തന്റെ ജനത്തെ ദൈവം ആടുകളെപ്പോലെ പുറപ്പെടുവിച്ചു; മരുഭൂമിയിൽ ആട്ടിൻകൂട്ടത്തെപ്പോലെ അവരെ നടത്തി.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 ൫൪ ദൈവം അവരെ തന്റെ വിശുദ്ധദേശത്തിലേക്കും തന്റെ വലങ്കൈ സമ്പാദിച്ച ഈ പർവ്വതത്തിലേക്കും കൊണ്ടുവന്നു.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 ൫൫ അവരുടെ മുമ്പിൽനിന്നു ദൈവം ജനതകളെ നീക്കിക്കളഞ്ഞു; ചരടുകൊണ്ട് അളന്ന് അവർക്ക് അവകാശം പകുത്തുകൊടുത്തു; യിസ്രായേലിന്റെ ഗോത്രങ്ങളെ അവരവരുടെ കൂടാരങ്ങളിൽ താമസിപ്പിച്ചു.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 ൫൬ എങ്കിലും അവർ അത്യുന്നതനായ ദൈവത്തെ പരീക്ഷിച്ച് മത്സരിച്ചു; അവിടുത്തെ സാക്ഷ്യങ്ങൾ പ്രമാണിച്ചതുമില്ല.
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 ൫൭ അവർ അവരുടെ പൂര്‍വ്വ പിതാക്കന്മാരെപ്പോലെ പിന്തിരിഞ്ഞ് ദ്രോഹം ചെയ്തു; വഞ്ചനയുള്ള വില്ലുപോലെ അവർ മാറിക്കളഞ്ഞു.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 ൫൮ അവർ അവരുടെ പൂജാഗിരികളെക്കൊണ്ട് ദൈവത്തെ കോപിപ്പിച്ചു; വിഗ്രഹങ്ങളെക്കൊണ്ട് കർത്താവിന് തീക്ഷ്ണത ജനിപ്പിച്ചു.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 ൬൧ തന്റെ ബലത്തെ പ്രവാസത്തിലും തന്റെ നിയമ പെട്ടകത്തെ ശത്രുവിന്റെ കയ്യിലും ഏല്പിച്ചുകൊടുക്കുകയും മാനഹീനനാക്കുകയും ചെയ്തു.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 ൬൫ അപ്പോൾ കർത്താവ് ഉറക്കത്തിൽനിന്ന് ഉണർന്നുവരുന്നവനെപ്പോലെയും വീഞ്ഞു കുടിച്ച് അട്ടഹസിക്കുന്ന വീരനെപ്പോലെയും ഉണർന്നു.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 ൬൯ താൻ സദാകാലത്തേക്കും സ്ഥാപിച്ചിരിക്കുന്ന ഭൂമിയെപ്പോലെയും സ്വർഗ്ഗോന്നതികളെപ്പോലെയും ദൈവം തന്റെ വിശുദ്ധമന്ദിരത്തെ പണിതു.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 ൭൧ തന്റെ ജനമായ യാക്കോബിനെയും തന്റെ അവകാശമായ യിസ്രായേലിനെയും മേയിക്കേണ്ടതിന് യഹോവ അവനെ തള്ളയാടുകളെ നോക്കുന്ന വേലയിൽനിന്നു കൊണ്ടുവന്നു.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
