സദൃശവാക്യങ്ങൾ 10
1 ൧ ശലോമോന്റെ സദൃശവാക്യങ്ങൾ: ജ്ഞാനമുള്ള മകൻ അപ്പനെ സന്തോഷിപ്പിക്കുന്നു; ഭോഷനായ മകൻ അമ്മയ്ക്ക് വ്യസനം ഉളവാക്കുന്നു.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 ൪ മടിയുള്ള കൈകൊണ്ട് പ്രവർത്തിക്കുന്നവൻ ദരിദ്രനായിത്തീരുന്നു; ഉത്സാഹിയുടെ കൈയോ സമ്പത്തുണ്ടാക്കുന്നു.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 ൫ വേനല്ക്കാലത്ത് ശേഖരിച്ചുവയ്ക്കുന്നവൻ ബുദ്ധിയുള്ള മകൻ; കൊയ്ത്തുകാലത്ത് ഉറങ്ങുന്നവനോ നാണംകെട്ട മകൻ.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 ൧൦ കണ്ണുകൊണ്ട് ആംഗ്യം കാട്ടുന്നവൻ അശാന്തി വരുത്തുന്നു; തുറന്നു ശാസിക്കുന്നവനോ സമാധാനം ഉണ്ടാക്കുന്നു.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 ൧൭ പ്രബോധനം പ്രമാണിക്കുന്നവൻ ജീവമാർഗ്ഗത്തിൽ ഇരിക്കുന്നു; ശാസന ത്യജിക്കുന്നവനോ വഴി തെറ്റിപ്പോകുന്നു;
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
