Apokalypsy 6
1 Nitreako te pinoña’ i Vik’ añondriy ty raik’ amy fitomboke fito rey, le tsinanoko ty raik’ amy raha veloñe efatse rey nanao am-peon’ àmpiñe ty hoe: Akia!
І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: „Підійди́!“
2 Nañente le naheoko te inge ty soavala foty! le nitàm-pale ty mpiningitse ama’e naho nitoloran-tsabaka vaho nionjom-beo hoe mpandrebake handrebake.
І я глянув, — і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця́ йому да́но, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.
3 Ie nampipoñake i fitomboke faharoey, le inay ty raha veloñe faha roe, nanao ty hoe: Akia!
І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: „Підійди!“
4 le niakatse ka ty soavala mena, naho nitoloran-dily i mpiningitse ama’ey hañakatse ze atao hanintsiñe an-tane atoy, hifanjamañe, vaho nitolorañe fibara jabajaba.
І вийшов кінь другий, — червоний. А тому, хто на ньому сидів, було да́но взяти мир із землі та щоб убивали один о́дного. І меч великий був да́ний йому.
5 Ie nampipoñake i fitomboke fahateloy, le tsinanoko i raha veloñe fahateloy nikoike ty hoe: Akia! Naheoko te, ingo ty soavala mainte. Nitintiñe balantsy am-pità’e i mpiningitse ama’ey.
І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: „Підійди!“І я глянув, — і ось кінь ворони́й. А той, хто на ньому сидів, мав вагу́ в своїй руці.
6 Le tsinanoko ty fiarañanañañe añivo’ i raha veloñe efatse rey nanao ty hoe: Bogady raike ty kapoa-barem-bazaha, naho bogady raike ty vare hordea telo kapoake, vaho ko joieñe ty menak’ oliva naho ty divay.
І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: „Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!“
7 Ie nampipoñake i fitomboke fah’efatsey, le inao, nikoike ty hoe i raha veloñe fah’ efatsey: Akia!
А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: „Підійди!“
8 Naheoko te inge ty soavala fosaposatse, naho Havilasy ty añara’ i mpiningitse ama’ey, vaho nañorik’ aze t’i Tsikeokeoke. Le nomean-dily ami’ty fahaefa’ ty tane toy iereo hanjamañe am-pibara, naho an-kasalikoañe naho am-pamongorañe, vaho amo biby hako’ ty tane toio. (Hadēs g86)
І я глянув, — і ось кінь ча́лий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я́ йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І да́на їм вла́да була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земни́ми звірми́. (Hadēs g86)
9 Ie nampipoñake i fitomboke faha limey, le nitreako ambane’ i kitreliy ty arofo’ o vinono ty amy tsaran’ Añaharey naho i entañe nitaroñe’ iereoio.
І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під же́ртівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
10 Le nipazake am-piarañanañañe mafe ty hoe: Pak’ ombia? ry Talè masiñe naho to, t’ie hifoneñe tsy hizaka o mpimoneñe an-tane atoio hamale-fate ty lio’ay?
І кли́кнули вони гучним голосом, кажучи: „Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?“
11 Le songa nitolorañe saroñe mireparepa foty, naho nitaroñañe t’ie hitofa heike, ampara’ te heneke o ho vonoeñe manahake iereo amo mpitrao-pitoroñeo vaho amo longo’ iareoo.
І кожному з них да́но білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки допо́внять число їхні співслуги, і брати́ їхні, що будуть побиті, як і вони.
12 Le naheoko t’ie nampipoñake i fitomboke fah’ eneñey, heheke ty ozoñozon-tane jabajaba, naho nikò-mainte hoe lamba-gony am-bolon-ose i àndroy, naho nivalike hoe lio i volan-dorisay,
І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, — і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волося́ний, і ввесь місяць зробився, як кров.
13 vaho niponaponak’ an-tane o vasian-dikerañeo, hambañe ami’ty fihintsaña’ o sakoañe loaseñeo t’ie hozongozoñen-tiobey.
І на землю попа́дали зорі небесні, як фіґове дерево ро́нить свої недозрілі плоди́, коли потрясе сильний вітер.
14 Nifampiria hoe boke-peleke nipelepeleheñe i likerañey, vaho naveve boak’ amo toe’e iabio o vohitseo naho o tokonoseo.
І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій перга́мену, і кожна гора, і кожен о́стрів порушилися з своїх місць.
15 Le songa nietak’ am-po lakato naho am-bato ambohits’ao, o mpanjaka’ ty tane toio naho o ana-donakeo naho o mpañalealeo, naho o mpifeheo naho o maozatseo naho ze hene ondevo naho midada,
І зе́мні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, — поховались у печери та в скелі гірські́,
16 nanao ty hoe amo vohitseo naho amo vatoo: Miambotraha ama’ay naho ampietaho ami’ty lahara’ i miambesatse am-piambesatsey naho amy fifomboa’ i Vik’ añondriy,
та й кажуть до гір та до скель: „Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву А́гнця!
17 amy te tondroke ty sa ra’elahin-kaviñera’ iareo vaho ia ty hahafijohañe?
Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто всто́яти може?“
