Salamo 73
1 Toe soaen’ Añahare t’Israele naho o malio añ’arofoo.
Псалом Аса́фів.
2 Aa naho izaho, didý tsy ho nipolatitse o tombokoo; ho nidorasitse o liakoo.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 Ie nitsikirike o mpievoñevoñeo, naho nitreako ty havokara’ o lo-tserekeo,
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 Ie tsy manaintaiñe te mihomake, jangañe ka ty sandri’ iareo.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 Tsy ampoheke manahake ondatio; mbore tsy tokoen-draha manahake ondaty ila’eo.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Aa le miravake fiebotseborañe am-bozo’eo; manaroñ’ iareo hoe sikiñe o hasiahañe mandoviakeo.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Mampibotiritse o fihaino’eo ty solike, etsake naho tampe-draha-irieñe ty tro’e.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 Manivetive iereo, mikinia famorekekeañ’ an-karatiañe.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 Fa najado’ iareo hiatreatre o likerañeo o falie’ iareoo, mikariokariok’ an-tane atoy o famele’ iareoo.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Aa le mimpoly atoy ondati’eo, naho genohe’ iereo i rano era’ey.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 Le hoe iereo: Aia te haharofoanan’ Añahare? mahilala hao i Andindimoneñey?
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Inay ie, o lo-tserekeo— ie mierañerañe manombo vara avao.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Toe tsy vente’e ty nañalioveko ty troko; naho nanasa tañañe an-kalio-tahiñe.
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 Nalovilovy lomoñandro iraho; vaho nililoveñe boa-maraiñe.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 Lehe ataoko te, zao ty ho volañeko; hete! tsy ho nahity amo tariran’ ana’oo.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 Fa ie nitsakoreako, haharendreke o raha zao, le nihamokorañe o masokoo,
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Ampara’ te niziliheko an-toen’Añahare miavake ao; vaho nahaisake ty figadoña’ iareo.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Toe apo’o an-tane malama iereo; ampikorovohe’o mb’an-karotsahañe ao.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 Hoke! akore ty fiantoa’ iareo anianike, Fa binotsa’ ty firevendreveñañe.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 Hoe nofy t’ie tsekake; ry Talè, ie mivañon-dRehe le ho heje’o vintañ’ iareo.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 Fa nikokentrekokentreñe ty troko naho niteveke ty an-tsapavoako ao,
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 Akore ty hanèko naho ty habahimoako, hoe biby añatrefa’o eo.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Fe mpiama’o nainai’e iraho; rinambe’o ty tañako havana,
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Hiaoloa’o ami’ty fanoroa’o, vaho ho rambese’o mb’añ’engeñe mb’eo.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Ia ro ahiko an-dikerañe ao, naho tsy Ihe? le tsy amam-pisalalàko an-tane atoy naho tsy Ihe.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 Milesa ty nofoko naho o ovakoo, fa i Andrianañahare ro haozaran- troko naho ty anjarako nainai’e.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 Toe hihomake ze lavits’ Azo; songa aitoa’o ze miamboho ama’o hañarapiloa’e.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 Fe soa ho ahy ty fañarineako aman’Añahare, fipalirako t’i Iehovà Talè, hataliliko iaby o tolon-draha’oo.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
