< Salamo 55 >

1 Janjiño o ­filolohakoo ry Andrianañahare; ko mietak’ amo halalikoo.
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
2 Haoño iraho, le toiño; ie tsitoboboly am-pitoreoko, toe miñeoñeoñe avao
прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
3 ty amy feon-drafelahikoy, ami’ty fanindria’ o lo-tserekeo, ie mametsa-kasosorañe; vaho am-piloroloroañe ty atreatré’ iareo ahy.
від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
4 Miola ty an-troko ao, vaho midoiñ’ amako ty fangeba­hebàn-kavilasy.
Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
5 Midoñ’amako ty firevendreveñañe naho ty fihondrahondràñe, vaho opoe’ ty anifañe.
Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
6 Hoe raho: Ee te nanañ’ elatse hoe deho! le ho nitiliñe añe vaho nitofa;
Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
7 Eka, ho niherereake mb’eo, ho nañialo am-patrambey añe. Selà
полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
8 Ho nifiotse mb’am-­pipalirako mb’eo, ty ami’ty tio-bey naho ty afo-rano.
Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
9 Votemboteo ry Talè, tseraho ty famele’ iareo, fa nahatrea piaroteñe naho fiolañe an-drova ao iraho.
Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
10 Handro an-kaleñe iereo ro mitingatinga ambone kijoly ey, añivo’e ao ty hatsivokarañe naho fikitrohan-draty.
Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
11 Firotsahañe ty añivo’e ao, tsy mienga o kiririsa’eo ty joy naho ty fìtake.
Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
12 Tsy t’ie rafelahy te mañìnje ahy, fa ho nileoko, tsy t’ie mpalaiñ’ ahy te itoabora’e, fa ho nietahako.
Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
13 Te mone ihe, rahambako, mpiamako naho rañeko,
Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
14 nimamy ty fifañohahòhan-tika, mbore nitrao-pivovotse amy màroy mb’añ’anjomban’ Añahare mb’eo.
з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
15 Ee t’ie ho fañahieñe mb’am-pihomaham-beo, agodoño veloñe an-tsikeokeok’ ao; amy te an-­kaloloañe ao ty kiboho’e; añivo’e ao. (Sheol h7585)
Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol h7585)
16 Aa naho izaho, ho kanjieko t’Andrianañahare; vaho handrombak’ ahy t’Iehovà.
Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
17 Hariva naho handro vaho an-tsipinde ty hitoreovako naho hiñeoñeoñe; vaho ho janji’e ty feoko.
Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
18 Hijebaña’e an-kanintsiñe amy fifandraparapahañe amakoy.
Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
19 Hijanjiñe t’i Andrianañahare vaho ho toiñe’e iareo; I miambesatse am-piambesa’e haehaey, Selà toe tsy miova iareo, tsy mañeveñe aman’ Añahare.
Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
20 F’ie mañonjo-haoke hañatreatre amo nifampilongo ama’eo, ie nifotetse amy fañina’ey,
Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
21 Nalama te amo solikeo o entam-palie’eo fe aly avao ty añ’ arofo’e ao; nalea ta o menakeo o saontsi’eo, te mone fibara napontsoañe.
Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
22 Apoho am’ Iehovà o kilanka’oo, le ho tohaña’e; tsy hado’e higavingaviñe o vantañeo.
Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
23 F’ihe ry Andrianañahare: ro hampijoroboñ’ iareo an-kobon-dalek’ao; tsy hiveloma’ ondaty mampiori-dio naho mamañahio, ty an-tsasa’ o andro’eo, fa naho izaho, Ihe ro hiatoako.
Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.

< Salamo 55 >