Salamo 52

1 O Fanalolahio, ino ty firoharohà’o hatsivokarañe? Lomoñandro ty ­fiferenaiñan’ Añahare.

Керівнику хору. Повчання Давидове, коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха». Чому ти хизуєшся злодійством, сильний? Милість Божа [зі мною] цілий день!

2 Mikilily ­fandrotsahañe ty famele’o, manahake ty fiharatse masioñe; ty mpamañahy tia.

Язик твій задумує загибель, він [у тебе] – немов нагострене лезо, підступнику!

3 Tea’o ty raty te ami’ty soa; i lañitsey ta te hivolan-to. Selà

Ти полюбив зло більше, ніж добро, брехню – сильніше, ніж правду говорити. (Села)

4 No’o ze atao fivolan-katramoañe, ty fameleke mamañahy tia.

Ти любиш усілякі згубні слова, о, підступний язику!

5 Aa le harotsan’Añahare kitro-katroke, ho sintone’e, le hapitso’e amy kiboho’oy, vaho hombota’e an-tanen-kaveloñe. Selà

Але Бог уразить тебе навіки; вирве тебе й викине із шатра, і коріння твоє – із землі живих. (Села)

6 Ho isa’ o vantañeo, naho hañeveñe vaho hiankahake ty hoe:

Тоді побачать це праведні й сповняться страхом, і сміятимуться над ним:

7 Hehe t’indaty tsy nanao an’Andrianañahare ho fipalira’e; fe ty habei’ o vara’eo ty niatoa’e, vaho o fikinia’eo ty nihaozara’e.

«Ось муж, що не Бога зробив своєю твердинею, а покладався на безліч свого багатства, зміцнював себе згубною пристрастю своєю!»

8 Aa naho izaho, le hoe sakoa mandrevake añ’anjomban’Añahare ao; iatoako nainai’e donia ty fiferenaiñan’ Añahare,

А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому, на милість Божу сподіватимусь повік-віків.

9 Andriañeko nainai’e irehe, amy te Ihe ty nanao izay, vaho ho tamaeko i tahina’oy ie ty soa añatrefa’ o noro’oo.

Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те, що Ти зробив, і надію покладатиму на ім’я Твоє, бо воно добре.