Salamo 147
1 Treño t’Ià! Amy te soa ty fijejoañe aman’ Añaharentika; toe fanjàka naho mañeva ty fandrengeañe Aze.
Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
2 Ampitomboe’ Iehovà t’Ierosalaime: atonto’e o añombelahi-mavo’ o nte-Israeleoo.
Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
3 Jangane’e ty mikoretse añ’arofo, ho bandie’e o fere’eo.
Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
4 Volilie’e ty ia’ o vasiañeo; songa kanjie’e ami’ty añara’e.
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
5 Jabahinake i Talèn-tikañey, ra’elahy an-kafatrarañe; tsy taka-jehèñe ty hilala’e.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 Tohaña’ Iehovà o mirèkeo, gorè’e an-tane ty lo-tsereke.
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
7 Sabò am-pañandriañañe t’Iehovà; Rengeo t’i Andrianañahare am-piarahañe marovany,
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
8 Ie ty mpandafike rahoñe an-dikerañe eñe, naho mpañajary orañe an-tane atoy, naho mampitiry ahetse am-bohitse ey.
Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
9 Fahana’e hàneñe o bibio, naho o ana-koàke migagakeo.
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
10 Tsy ty haozara’ o soavalao ty mahahaha Aze, tsy ty kitson-dahilahy ro ifalea’e.
Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
11 Ondaty mañeveñe ama’eo ro noro’ Iehovà, o mpitamà ty hafatram-pikokoa’eo.
Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
12 Rengeo t’Iehovà, ry Ierosalaime; onjono t’i Andrianañahare’o, ry Tsiône.
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 Fa nampifatrare’e o sikadan-dalam-bei’oo; tahie’e o ajalahy ama’oo.
бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 Ampierañerañe’e o efe-tane’oo, vaho ampieneña’e ampemba soa.
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 Ahitri’e mb’an-tane atoy o fetse’eo, mipirirìtse o taro’eo.
посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
16 Anjotsoa’e oram-panala hoe volon’ añondry; afiafia’e hoe lavenoke ty fanala.
Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
17 Afitse’e ami’ty minjikio’e ty havandra’e, ia ty mahafijohañe miatreke ty fangoratsaha’e.
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
18 Irahe’e mb’eo o tsara’eo le mitranake iereo; ampitiofe’e o tio’eo, vaho ampidoañe’e rano.
Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
19 Talilie’e am’ Iakobe ty tsara’e; am’ Israele o fañè’eo naho o fepè’eo.
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
20 Tsy nanoe’e izay o tane ila’eo; tsy fohi’ iereo o nafè’eo. Treño t’Ià.
для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
