< Salamo 132 >

1 Sabo-Pionjonañe Ry Iehovà, tiahio t’i Davide ty amo falovilovia’eo.
Пісня проча́н.
2 Ty nifantà’e am’ Iehovà, ty nititiha’e amy Tsitongerè’ Iakobey:
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 Toe tsy hizilik’ an-kibohon- trañoko ao raho ndra hijoñe am-pandreako nivelareñe ho ahiko ao:
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 Tsy homeiko roro o masokoo, tsy hidrodreke o voho-masokoo,
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 ampara’ te ­hahatreavako toetse t’Iehovà, akiba ho a i Tsitongerè’ Iakobey.
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 Jinanji’ay e Efrata izay, tendrek’ an-kodobo’ i alay:
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 Antao hionjoñe mb’an-Kivoho’e ao; antao hitalaho am-pitongoàm-pandia’e eo.
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 Miongaha ry Iehovà, miheova mb’am-pitofà’o mb’eo, Ihe naho i vatam-pañinan-kaozara’oy.
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Ho lafihen-kavantañañe o mpisoro’oo, hipoñak’ an-kaehake o noro’oo.
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 Ty amy Davide mpitoro’oy, ko ampitolihe’o añe ty lahara’ i noriza’oy.
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 Nifanta mahity amy Davide t’Iehovà, vaho tsy hafote’e, ty hoe: Hampiambesareko ami’ty fiambesam-panjakà’o eo ty boak’ am-pañova’o ao;
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 lehe ambe’ o ana’oo i fañinakoy naho ty taroko anareko iareo, le hiambesatse amy ­fiambesam-panjaka’oy nainai’e o ana’ iareoo.
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 Toe jinobo’ Iehovà ty Tsiône, i fañiria’e ho fimoneña’ey:
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 Etoy ty fitofako nainai’e tsy modo; atoa ty himoneñako, fa fisalalàko—
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 Hogogoeko ty riha’e, ho eneñeko mahakama o mahàtra’eo.
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 Hampisikineko fandrombahañe o mpisoro’eo, hisabo an-drebeke o noro’eo.
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Ao ty hampitiriako ty tsifa’ i Davide; ao ty nañajariako failo’ i norizakoy.
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 Haombeko hasalarañe o rafelahi’eo, fe hipelapelatse añambone’e eo ty sabaka’e.
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

< Salamo 132 >