< Salamo 122 >

1 Nandia-taroba iraho, te nanoa’ iereo ty hoe: Antao hiheo mb’añ’anjomba’ Iehovà.
Пісня проча́н. Давидова.
2 Fa mijohañe amo lalam-bei’oo ty fandia’ay, ry Ierosalaime!
Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.
3 Hehe t’Ierosalaime, rova niranjieñe soa-fifamatotse.
Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,
4 Ie ty ionjona’ o rofòkoo, o rofòko’ Ià-o, ty amy nitaroñañe am’ Israeley, hañandriaña’iareo ty tahina’ Iehovà.
куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!
5 Ao ty nampitroarañe fiambesam-pizakàñe, o fiambesa’ i tarira’ i Davideio.
Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.
6 Mihalalia fañanintsiñe am’Ierosalaime: hiraorao o mikoko Azoo.
Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“
7 Fañanintsiñe ty ho an-kijoli’o ao, naho fierañerañañe amo anjomba’o mitiotiotseo.
Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!
8 O longokoo naho o rañekoo, le hataoko ty hoe: Fañanintsiñe ama’o.
Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“
9 I anjomba’ Iehovà Andrianañaharentikañey, ho paiako ty hampibodobodo azo.
Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!

< Salamo 122 >