Ohabolana 9
1 Fa nandranjy i akiba’ey t’i Hihitse, fa rinamerame’e i faha’e fito rey.
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 Fa nandenta, fa linaro’e ty divai’e, fa hinalanka’e i fandambaña’ey.
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 Fa nirahe’e o anak’ampata’eo, hikaike boak’ an-digiligin-kaboa’ i rovay ey.
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 O ry tahitahiñe, mitsilea mb’etoa! le hoe re amy seretsey,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 Mb’etoa ikamao o hanekoo naho inomo i divay linarokoy,
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Apoho ty hagegeañe naho miveloma, mañaveloa an-dalan-kilala.
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Mizò inje ty mañendake mpanivetive; tendreke joy ty mitrevoke ty lo-tsereke.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Ko mañendake ty mpamokafoka hera halaiñ’azo; Trevohe’o ty mahihitse le hikokoa’e.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Anaro o mahihitseo le hiha-mahihitse avao; ampandrendreho ty vantañe le hitombo an-kilala.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 Ty fañeveñañe am’ Iehovà ro fifotoran-kihitse, vaho ty fahafohinañe i Masiñey ro faharendrehañe.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 Izaho ty fampitomboañe o andro’oo, fampitompeañe taoñe o havelo’oo.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Ie mahihitse, hañimbañ’ azo i hihitsey; Ihe manivetive ty hivave izay.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 Mamantsiñe ty rakemba gege, ie tsotra tsy mahafohin-draha,
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 Mitobok’ an-dalam-bein-akiba’e eo, am-pitobohañe amo haboa’ i rovaio,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 mikaike ze miary eo, amo mañavelo an-kavantañañeo:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 O ry trentrañeo, mitsilea mb’etoa! le hoe re amy tsy aman-kilalay:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 Mamy ty rano nikamereñe, vaho mafiry ty mofo kamaeñe añ’etak’ ao.
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
