Ohabolana 31
1 Ty enta’ i Lemoela Mpanjaka, ty onin-drehake nanaren-drene’e aze:
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 Anhan ry anako! Anhan ry anake tañ’ ovako ao! Anhan ry anako nafantoko!
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Ko atolo’o aman’ ampela ty haozara’o, ndra amo mpandrotsake mpanjakao o sata’oo.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Tsy mañeva ty mpanjaka, ry Lemoela, tsy sazo’ i mpanjakay ty mikama divay, ndra o mpamelek’ arivoo ty hilelalela toake;
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 kera hinoñe naho handikoke i liliy vaho hañamengoke ty zo’ o anan-kasotriañeo.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Anjotsò toake ty heta’e, vaho divay ty voretra añ’arofo,
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 angao hinon-dre hañaliñoa’e ty hararaha’e, tsy ho tiahy ka o hasotria’eo.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Manokafa falie hisolo ty moañe, ho ami’ty zo’ o anam-pamàrañe iabio.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Manokafa falie vaho mizakà an-kahiti’e; ambeno ty zo’ o rarake naho mavomavoo.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Ia ty mahaonin-drakemba mañeva? Ie sarotse te amo safirao.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Atokisa’ ty trom-bali’e, ie tsy ho po-vara.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Hasoa’e fa tsy mañànto, amy ze hene andro fiveloma’e.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Paia’e ty volon-añondry naho ty vinda, vaho an-kafaleañe ty ifanehafa’e am-pitàñe.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Manahake o lakam-pañondrañeo, boak’añe ty añandesa’e mahakama.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Mitroatse te mbe haleñe, hamahañe o keleia’eo, vaho handiva amo anak’ ampata’eo.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Ereñerè’e ty teteke vaho vilie’e; ambolea’e tanem-bahe ami’ty vokam-pità’e.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Midian-kafatrarañe, naho ampaozare’e o sira’eo.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Oni’e te soa o balibalie’eo, tsy mikipe haleñe i failo’ey.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 An-dravem-pità’e ty fañareta’e, le tana’e an-delam-pità’e ty antsòli’e.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Velare’e amo rarakeo ty sira’e, vaho ahiti’e amo mavomavoo o fita’eo.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Tsy hembaña’e i fanalay amo keleia’eo; fa songa misiki-mañabasà o ana’eo.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Anjaira’e saroñe ty vata’e, hene leny naho malòmavo o siki’eo.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Fohiñe an-dalam-bey eo ty vali’e, ie mitrao-piambesatse amo androanavi’ i taneio.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Mitenoñe lamba leny re vaho aleta’e, tolora’e sokotry o mpanao takinakeo.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Haozarañe naho havantañañe ro fisiki’e, itohafa’e ty ho avy.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Sokafe’e an-kihitse ty falie’e, le fañòham-patarihañe ty am-pivimbi’e eo.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Halahalae’e soa o satan-keleia’eo, vaho tsy kamae’e ty mofon-kavotroañe.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Miongake o ana’eo mañandriañ’ aze, naho mandrenge aze i valie’ey.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Maro ty ampela manao soa, fe fonga ilikoara’o.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Mpamañahy ty hasoa vintañe, kòake ty hamotramotràñe, fe rengèñe ty rakemba mañeveñe am’ Iehovà.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Atoloro aze ty havokaram-pità’e! le handrenge aze an-dalam-bey eo o sata’eo.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
