Ohabolana 22

1 Paiaeñe mandikoatse ty vara jabajaba ty añarañe soa, vaho ambone’ ty volafoty naho ty volamena ty fañisohañe.

Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.

2 Ty ihambaña’ ty mpañefoefo naho ty rarake: songa sata’ Iehovà Andrianamboatse.

Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.

3 Mizò hankañe ty maharendreke vaho mipalitse, fe misorok’ avao ty seretse vaho liloveñe.

Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.

4 Ty tambem-piambaneañe naho ty fañeveñañe am’ Iehovà, ro vara naho hasiñe vaho haveloñe.

Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.

5 An-dala’ ty mengoke ty fatike naho ty fandrike; ihankaña’ ty mahambem-piaiñe.

Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.

6 Anaro ty ajaja ty lala’ homba’e, le tsy handriha’e te bey.

Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.

7 Fehè’ ty mpañaleale ty rarake, ondevo’ ty mampisongo ty mpisongo.

Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.

8 Handrofotse haemberañe ty mitongy hatsivokarañe, vaho hipoke ty kobain-kaboseha’e.

Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.

9 Soa tata ty matarike, amy te andiva’e mahakama ty rarake.

Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.

10 Soiho añe o mpañìnjeo, le hibioñe ty mah’ankoheke; hijihetse ka ty sotasota naho inje.

Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.

11 Rañe’ ty mpanjàka ty mpikoko arofo-malio vaho rei-tave ty saontsi’e.

Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

12 Mihaja hilala o fihaino’ Iehovào, fe havalintsingora’e ty fivola’ o mpamañahio.

Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.

13 Hoe ty votro: Liona ty alafe ao! havetra’e an-dalañe ey iraho.

Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“

14 Kadaha laleke ty vava’ i tsimirirañey; mihotrak’ ao ze iviñera’ Iehovà.

Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.

15 Mifehefehe an-tro’ ty ajalahy ao ty hagegeañe, f’ie anoe’ ty kobaim-pandilovañe soike.

До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.

16 Songa mahararake ty famorekekeañe o rarakeo hanontonan-teña, naho ty fanolorañe ami’ty mpañaleale.

Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.

17 Atokilaño ty ravembia’o naho janjiño ty fitaro’ o mahihitseo; vaho itsakoreo o fañòhakoo,

Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,

18 Toe mahasoa azo te hampireketa’o, soa t’ie ho veka’e am-pivimbi’o.

бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!

19 Soa te hatokisa’o t’Iehovà, ty nampaharendrehako azo anindroany, eka ihe ‘nio!

Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.

20 Tsy fa nanokirako famereañe naho fampandrendrehañe telopolo?

Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,

21 hampalangesañe ama’o ty hiti’e naho ty hatò, hahatoiña’o an-katò ty nañirak’azo.

щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.

22 Ko kamere’o o rarakeo amy te poie, ko demohe’o an-dalambey eo ty mpisotry;

Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,

23 fa mihalaly ho a iareo t’Iehovà; vaho ho tavane’e ty fiai’ ze mitavañe am’iereo.

бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

24 Ko mirañetse amo mandoviakeo, vaho ko mirekets’amy t’indaty miforoforo.

Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,

25 kera ho zatse o sata’eo, vaho hifehefehe am-pandrik’ ao ty fiai’o.

щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.

26 Ko mpiamo mpanò-tañañe ndra miantoke mpisongoo.

Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:

27 Naho tsy ama’o ty hañavaha’o aze, akore te hasinto’e i tihy ambane’oy?

коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?

28 Ko avi’o ty vorovoro haehae najadon-droae’oo,

Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.

29 Mahaoniñe ondaty mavitrike am-pitoloña’e hao irehe? ho mpitorom-panjàka re, tsy hijohañe aolo’ o tsotrao.

Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.