Ohabolana 21
1 Hoe kadahan-drano am-pità’ Iehovà ty arofo’ i mpanjakay; tehafe’e an-tsatri’e.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Mahity am-pihaino’ ondaty o sata’eo; fe Mpandanja arofo t’Iehovà.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 No’ Iehovà ambone’ ty soroñe ty havañonañe naho ty hatò.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Fihaino mievoñevoñe naho arofo miebotse: ro failo’ o lo-tserekeo—hakeo izay.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Minday havokarañe ty fisafiri’ o mavitrikeo; fe mitarike mb’am-pilàñe ty fanaentàeñañe.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Ty ahazoam-bara am-pamelem-pandañitse le evoñe mihelañe mb’am-pikoromahañe.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Ho kozozoteñe añe o lo-tserekeo ty amo fijoia’eo, fa ifoneña’ iareo ty tsy hanao ty hiti’e.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Mikelokeloke ty lala’ ondaty mengoke; fe mahity ty fitoloña’ ty malio añ’arofo.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Hàmake te mitoboke an-kotson-tapenak’ ao, ta te miharo akiba aman-drakemba tea-trabike.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Mipay haratiañe ty tro’ i tsivokatsey, fa tsy mahaonin-tretrè am-pihaino’e ty rañe’e.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Ie lafañe ty mpañìnje, mihamahihitse t’ie trentrañe, ie anareñe ty mahihitse, mitombo ty hilala’e.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Misamba ty akiba’ i lo-tserekey ty vantañe; avari’e mb’am-piantoañe i tsivokatsey.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 I manjenjen-dravembia ami’ty fitoreo’ o rarakeo, ty mbe hikaike fe tsy ho toiñeñe.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Fañanintsin-kaviñerañe ty ravoravo añ’etake, naho filoa-tiñake ty vokàñe añ’araña ao.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Ie anoeñe ty hatò, ehake o vañoñeo, fe mangebahebake o mpikitroke haratiañeo.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Hitofa am-pivorian-dolo ao t’indaty mandrike amy lalan-kilalay.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 H’ondaty poi’e ty mpitea haravoañe; tsy ho mpañaleale ty mpikoko divay naho menake.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Vilin’ai’ ty vantañe ty tsivokatse, le tsoa’ ty vañoñe ty mpamañahy.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Hàmake t’ie mimoneñe an-dratraratra añe, ta t’ie miharo aman-drakemba mandietse naho mora boseke.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Mihaja añ’anjomba’ o mahihitseo ty vara sarotse naho ty menake; fe abotse’ ty dagola o azeo.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Manjo haveloñe naho havañonañe vaho hasiñe ty mitoha havantañañe naho fiferenaiñañe.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Mitroatse an-drovam-panalolahy ty mahihitse, vaho arotsa’e ty hafatrarañe niatoa’e.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Mitan-ty fiai’e tsy ho am-poheke ty mahambeñe falie naho fameleke.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Manivetive ty añara’e avao ty mpirohake naho mpievoñevoñe; ie mitoloñe am-pitrotroaboha’e.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Mañe-doza amy tembo ty fañiria’e, amy te tsy mete mitoloñe o taña’eo.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Hadrao lomoñandro ty lahiaga, fe matarike ty vantañe, tsy mangazoñe.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Tiva ty fisoroña’ o tsivokatseo; àntsake te engae’e miharo kinia.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Hikenkañe ty mpitalily vìlañe, fe mitolom-pitaroñe ty mañaoñe.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Manao tarehe mahavany ty rati-tsereke, fe itsakorea’ ty vantañe ty hombà’e.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Tsy eo ty hihitse, ndra ty faharendrehañe, ndra ty safiry mahafiatreatre am’Iehovà.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Hentseñeñe ho ami’ty androm-pihotakotahañe ty soavala, fe a Iehovà ty fandrebahañe.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
