Ohabolana 19
1 Ambone’ ty dagola aman-tsoñy mengoke, ty rarake mañavelo an-kahiti’e.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 Tsy mahasoa ty fiaiñe te tsy aman-kilala, mandilatse ty malisa am-pandia.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 Mampianto ty lia’e ty hanè’ ondaty, ie mitrevok’ Iehovà an-tro’e.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 Mpanovon-drañetse o varao, fe pitso-drañetse t’ie rarake.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 Tsy ho po-lafa ty mpitalily vilañe, vaho tsy himolaotse ty mavande.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Amam-pandomboke maro ty matarike, kila mifandrañetse ami’ty mpanolo-ravoravo.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Falai’ o rahalahi’e iabio ty rarake— sandrake t’ie farien-drañe’e! Heañe’e fe tsy eo.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Mpikoko ty tro’e ze mitoha hihitse, ho tendreke hasoa ty mpangazon-kilala.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 Tsy ho po-lilo ty mpanao kitomboke, le hihomake ty mpandañitse.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Tsy mañeva ty seretse ty miaiñ’ añoleñañe, naho ty ondevo ty hifehe ana-donake.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 Mampalaon-kaviñerañe ty fitsikaraha’ ondatio, vaho enge’e ty miheve fiolàñe.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 Manahake ty fitreñan-diona ty haviñeram-panjaka, fe hoe mìka añ’ahetse eo ty fañisoha’e.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 Fianto aman-drae’e ty ajaja votro, vaho fitsopatsopahañe nainai’e ty fitreontreon-drakemba.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 Lovaeñe aman-droae ty vara naho anjomba, fe boak’am’ Iehovà ty valy hendre.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 Mampilañak’ an-droro ty havotroañe, vaho ho silofen-kerè ty tro’ i tembo.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Mahatam-piay ty mahatan-dily, fe hihomake ty mitsidaredare ami’ty lia’e.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 Mampisongo am’ Iehovà ty mitretre i rarake, le ho tambeze’e i fatariha’ey.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Lilovo o ana’o, kanao mb’e amam-pitamàñe; fe ko ilosoran-dafa.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 Tsy mete tsy liloveñe ty midabadoa; f’ie haha’o, tsy mahay tsy indrai’o.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Mijanjiña fanoroañe, le miantofa endake, vaho hahihitse irehe am-para’e.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 Maro ty safirin-tro’ ondaty, fe hijadoñe ty famerea’ Iehovà.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 Ty paiañe ama’ondaty le ty fiferenaiña’e; Hàmake t’ie rarake ta te remborake.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 Minday mb’an-kaveloñe ty fañeveñañe am’ Iehovà; hiaiñ’añoleñan-dre, tsy ho zoem-boiñe.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 Alipo’ ty votro am-pinga ao ty taña’e, fe tsy ahere’e mb’am-bava.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Lafao ty mpiteratera, hianara’ ty seretse fañahy, fe endaho ty maharendreke, hitovoñañe ty hilala’e.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 Ty mampianto rae, naho ty manao soike aman-drene, le anadahy manalatse naho mahameñatse.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Mijihera tsy hañaoñ’ endake, anake, le handifihe’o ty tsaran-kilala.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 Maneratera ty hatò ty mpitalily votro, vaho lifo-karatiañe ty vava’ o lo-tserekeo.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Ampihentseñen-dilo ty mpandrabioñe naho lafa ty lambosin-dagola.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
