Ohabolana 12
1 Mikoko hilala ty mpitea lafa, fe gege ty malaiñ-endake;
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 Hanjo fañisohañe am’ Iehovà ty matarike, fe hafà’e ty mpikinia.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 Tsy mahafioreñe ondaty ty halo-tserehañe, fe tsy hasiotse ty vaha’o vañoñeo.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 Sabakan-engem-bali’e ty rakemba soa, fe hoe hamomohañe an-taola’e ao ty mahasalatse.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 To ty fivetsevetse’ o vantañeo; fe mitarik’ an-dama ty fanoroa’ o lo-tserekeo.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 Famandroñan-dio ty entam-bola’ o raty tserekeo, fe hañaha ty vañoñe o saontsi’eo.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Rotsaheñe o lo-tserekeo le tsy eo, fe hijadoñe ty anjomba’ o mahitio.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 O hihi’eo ty anambezañe ondatio, fe ho sirikaeñe ty mengok’ an-troke.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Hàmake t’ie mirè-batañe, naho manaña mpitoroñe raike, ta t’ie mieva ho bey fe tsy aman-kaneñe.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 Haoñe’ ty vantañe ty fiai’ i bibi’ey, fe fampisoañañe avao ty tretre’ i rati-tserekey.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 Ho enen-kaneñe ty mpiava’ i tane’ey, fe po-hilala ty mañeañe ty tsy vente’e.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 Tsikirihe’ o rati-tserekeo ty fikopahan-karatiañe, fe mamokatse ty vaha’ o vantañeo.
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 Fandrihe’ ty fiolàn-tsoñi’e ty lahiaga, fe hibolititse amy haloviloviañey ty vañoñe.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 Mahaenen-kasoa t’indaty ty vokam-palie’e, vaho himpoly ama’ ondaty o fitoloñam-pità’eo.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 Mahity amo maso’eo ty gege, fe mijanjim-panoroañe ty mahihitse.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 Fohiñe aniany ty filoa-tiña’ i dagola, fe lembefe’ i mahihitse ty mahasalatse.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 Mampiboake havantañañe ty mikofòke hatò, fe famañahiañe ty manara-bande.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 Eo ty manoantoañe an-drehake, hoe fitomboham-pibara, fe minday fijanganañe ty famele’ o mahihitseo.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 Hijadoñe nainai’e ty fivimbin-katò, fe aniany avao ty lelan-dremborake.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Famañahiañe ty an-tro’ o mpikililio, fe haehake t’ie mpifampilongo.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 Tsy mizò raty ty vantañe, fe lifo-kasotriañe ty tsereheñe.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 Tiva am’ Iehovà ty soñy mandañitse, fe no’e o mitoloñe am-pigahiñañeo.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 Mañaja hihitse ty hendre, fe mitazataza hagegeañe ty tron-dagola.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 Hifeleke ty fità’ o mahimbañeo, vaho hondevozeñe ty taña migebañe.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Mampidrodretse ty arofo’ ondaty ty fivazobazorañe ama’e ao, fe mampanintsiñe aze ty talily soa.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 Manoro an-drañe’e ty vantañe, fe mampivike o lo-tserekeo ty lala’iareo.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 Tsy atono’ i tembo ty nitsatsà’e; fe vara ami’ty mpifanehake o hanaña’eo.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 Tendrek’ an-dalam-bantañe ty haveloñe, vaho tsy aman-kavetrahañe i oloñolo’ey.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
