< Matio 10 >
1 Tsinikao’ Iesoà i mpiama’e folo ro’amby rey naho nomea’e lily amo anga-draty iabio, hañariañe irezay, vaho hampijangañe ze hene hasilofañe naho ze arete-mandrambañe.
І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
2 Zao ty tahina’ i folo ro’amby nitokaveñe Firaheñe rey: I Simona atao Petera, naho i Andrea rahalahi’e;
На ймя ж дванайцять апостолів були: первий Симон, що прозвано Петром, та Андрій брат його; Яков Заведеїв, та Иоан брат його;
3 i Filipo naho i Bartolomeo; Iakobe naho i Jaona rahalahi’e ana’ i Zebedeele; i Tomasy naho i Mat’tý, ie nifohiñe ho mpampisongo mpangalak’ana’e; Iakobe ana’ i Alofey naho i Tereose;
Филип, та Вартоломей; Тома, та Маттей митник: Яков Алфеїв, та Леввій, на прізвище Тадей;
4 i Simona nte Kanana, vaho i Joda Askareiotà nifotetse azey.
Симон Хананець, та Юда Іскариотський, що й зрадив Його.
5 Nirahe’ Iesoà i folo ro’amby rezay le nafanto’e ami’ty hoe: Ko mañavelo mb’an-tane’ o kilakila ondatio, vaho ko migodañe mb’ an-drova’ o nte Samariao.
Сих дванайцятьох послав Ісус, і наказав їм, глаголючи: Не йдїть шляхом поган, і не ввіходьте в город Самаряньский;
6 Akia mb’amo añondry nandrike amy anjomba’ Israeleio.
а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого,
7 Taroño am’iereo te ho heneke i fifehean-dikerañey.
а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.
8 Jangaño o marareo, ampolio amo vilasio ty haveloñe, liovo o angamaeo, mañaria kokolampa; le ko mandrambe sara, fa am-patarihañe ty nahazoa’ areo, matariha ka.
Сцїляйте недужих, очищайте прокажених, воскрешайте мертвих, виганяйте біси; дармо прийняли, дармо й давайте.
9 Ko mamotry vola-mena ndra vola-foty; ndra vara an-kontra’ areo;
Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,
10 ndra sikiñe halimbe, ndra hana, ndra kobaiñe am-pita’areo; amy te mañeva rima mahaeneñe ty mpièke.
анї торбини на дорогу, анї двох одежин, нї обувя, нї палиці: бо робітник достоєн харчі своєї.
11 Amy ze tanàñe ndra rova iziliha’ areo, añontaneo, ia t’indaty vañoñe ama’e, le mitambara ao ampara’ te mienga.
І в який город чи село ввійдете, роспитайте, хто там є достойний; там і пробувайте, аж поки вийдете.
12 Ie mizilike añ’anjomba ao, ampanintsiño ami’ty hoe: Hanintsiñe ty anjomba toy, naho Fañanintsiñe amy ze hene mpimoneñe ama’e.
А як увійдете в яку господу, витайте її, кажучи: Мир сїй господі.
13 Ie mañeva i anjombay, le ho ama’e i fañanintsi’ areoy, f’ie tsy mañeva le himpoly ama’ areo i fañanintsi’ areoy.
І, коли господа достойна, нехай упокій ваш зійде на неї. Коли ж вона недостойна, то нехай упокій ваш вернеть ся до вас.
14 Naho eo ty tsy mampihova, tsy mañaoñe anahareo, le avoto i anjombay vaho ahintsaño ty deboke am-pandia’ areo.
А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусіть і порох із ніг ваших.
15 Eka! to t’itaroñako te soa ho a i Sodoma naho i Gomora amy andro zay te amy rovay.
Істинно глаголю вам: Легше буде землї Содомській та Гоморській суднього дня, нїж городові тому.
16 Inao, ahitriko hoe añondry añivo amboa-romotse nahareo; aa le mahihira hoe mereñe vaho manoa hatso-pon-deho.
Оце я посилаю вас, як овечок між вовки; тим бувайте мудрі, як вужі, та тихі, як голуби.
17 Itaò ondatio, fa tsy am-pivori’ iareo naho amo anjomba fitontona’ iareoo ty aneseañe anahareo,
Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;
18 fa amo mpifeheo naho amo mpanjakao, hahafitaroña’ areo ahy am’ iereo naho amo kilakila’ondatio.
і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.
19 Ie tsepahe’ iereo, ko aliheñe amy ze ho saontsie’ areo, fa hatolotse amy ora paiañe azey ty ho saontsie’ areo.
Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.
20 Tsy inahareo ty hisaontsy, fa i Arofo-Masin-dRaekoy ty hitsara añama’areo.
Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.
21 Hasesen-drahalahy ty rahalahi’e havetrake, naho ty rae ty ana’e; hitroatse aman-droae’e o anakeo, haneseke iareo ho koromaheñe.
Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть діти на родителїв, і вбивати муть їх.
22 Ho fañinjeañe naho fañembañañe amy ze hene fifeheañe nahareo ty ami’ty añarako, fa ze mahafeake pak’ amy figadoñañe nifantañañey ty ho rombaheñe.
І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.
23 Ie horidañeñe ami’ty rova toy, mitribaña an-day mb’ami’ty ila’e. Eka! to t’itaroñako te, tsy ho tsitsi’ areo o rova’ Israeleo ampara’ te totsake i Ana’ ondatiy.
Коли ж вас гонити муть у тому городї, втікайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.
24 Tsy ambone’ i talè’ey ty mpiòke, naho tsy ambone’ i tompo’ey ty ondevo.
Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.
25 Mahaeneñe i mpiokey te ho hambañe amy talè’ey, naho te hanahake i tompo’ey ty mpitoroñe. Aa naho natao’ iereo Baalzebobe i talèn’ anjombay, àntsake o ana’ i anjomba’eio.
Доволі з ученика, коли буде, як учитель його, а слуга, як пан його. Коли господаря дому названо Вельзевулом, то як більше домашніх його?
26 Ko ihembañañe, amy te tsy eo ty tsy haboake ndra mietake ze tsy hampahafohinañe.
Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
27 Ze itaroñako añ’ieñe ao, isaontsio an-kazavàñe ey; naho ze janji’areo an-dravembia, itseizo an-dalambey.
Що я кажу вам потемки, кажіть повидну; й що чуєте на ухо, проповідуйте на домах.
28 Ko mirevendreveñe amo mpamono sandriñeo f’ie tsy maha-vono arofo. Te mone eveño i maharotsake troke naho sandriñe an-tsikeokeok’ aoy. (Geenna )
І не лякайтесь тих, що вбивають тіло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тіло в пеклї. (Geenna )
29 Tsy aletake drala raike hao ty foly roe? Fe leo raike ama’e tsy hipoke an-tane naho tsy satrien-dRae’areo an-dindiñe ao.
Хиба не два горобці продають ся за шага? а нї один з них не впаде на землю без Отця вашого.
30 Tsy fa niaheñe iaby hao ze maroin’ añambone’ areo?
У вас же і все волоссє на голові перелїчене.
31 Ko mahimahiñe, ie lombolombo’ o folio.
Оце же не лякайтесь: ви дорожчі многих горобців.
32 Ze mañonjoñe ahy añatrefa’ ondatio, ty honjoneko añatrefan-dRaeko andindìñ’ ao.
От же всякий, хто мене визнавати ме перед людьми, того й я визнавати му перед Отцем моїм, що на небі.
А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.
34 Ko atao’ areo te niavy hanese fañanintsiñe an-tane atoy iraho; tsy niavy hanese fañanintsiñe fa fibara.
Не думайте, що я прийшов послати впокій на землю; не прийшов я послати впокій, а меч.
35 Ty hampiavakavahañe ondatio ty nivotrahako atoy, ty ana-dahy aman-drae’e, ty anak-ampela aman-drene’e, ty vinanto-ampela aman-drafoza ampela’e
Бо прийшов я, щоб поставити чоловіка різно проти батька його, й дочку проти матери її, й невістку проти свекрухи її.
36 Ho rafelahi’ondaty o kokoa’eo,
І будуть ворогами чоловікові домашні його.
37 Tsy mañeva ahy ze mikoko rae ndra rene mandikoatse ahy, naho tsy mañeva ahy ze mikoko ana-dahy ndra anak-ampela mandikoatse ahy,
Хто любить батька або матір більш мене, недостоєн мене; й хто любить сина або дочку більш мене, недостоєн мене.
38 Tsy mañeva ahy ze tsy mandrambe i hatae ajale’ey vaho mañorik’ ahy.
І хто не візьме хреста свого, й не пійде слідом за мною, недостоея мене.
39 Ze mpitea havelo ro hañanto aze, fe hitendreke aze ze mamoe’ay ty amako.
Хто б знайшов душу свою, погубить її; а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.
40 Ze mandrambe anahareo, mandrambe ahy, naho ze mandrambe ahy mandrambe i nañirake Ahiy.
Хто приймав вас, мене приймає; а хто приймав мене, приймає Того, хто послав мене.
41 Ze mandrambe mpitoky ami’ty tahina’ ty mpitoky, ro handrambe ty tambem-pitoky; ze mandrambe ty vañoñe ami’ty tahina’ ty vañoñe ro handrambe ty tambe’ i vañoñey.
Хто приймає пророка в імя пророка, одержить нагороду пророчу; й хто приймав праведника в імя праведника, одержить нагороду праведничу.
42 Ze manjotso rano manintsiñe am-pitovy ami’ty raike amo kedeke retoa ami’ty tahina’ ty Firaheko, Eka! to t’ivolañako t’ie tsy mbia ho motso tambe.
І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втеряє нагороди своєї.