Fitomaniana 3
1 Ondaty nahatrea hasotrian-draho amy kobain-kaviñera’ey.
Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
2 Niaoloa’e naho nampomba’e mb’an-kamoromoroñañe ao fa tsy mb’an-kazavàñe.
Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
3 Toe nafote’e amako lomoñandro lomoñandro ty fità’e.
Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
4 Nanoe’e hambo’e o nofokoo naho o holikoo; sindre pinekapeka’e o taolakoo.
Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
5 Nanoa’e hàlañe, nañarikatoha’e afero naho haloviloviañe.
обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
6 Nampitobohe’e an-toetse maieñe ao iraho, hoe lolo-ela.
у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
7 Narindri’e ao tsy hahafionjoñe; nanoe’e mavesatse o silisilikoo.
Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
8 Aa naho mikoikoike hipay imba, le sikadaña’e alafe ao i halalikoy.
І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
9 Nikalaña’e am-bato vinañe o liakoo, nampikelokelofe’e o oloñolokoo.
Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
10 Hoe amboa romotse mamandroñe ahy, hoe liona añ’etaketak’ ao.
Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
11 Natsile’e iaby o fombàkoo, naho nirimidrimite’e ty sandriko; nanoe’e babangoañe.
Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
12 Fa nabitso’e ty fale’e, le nohara’e amako ty ana-pale.
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
13 Nampitrofahe’e ambaniako ao o ana-tsotsòke boak’ an-trañon’ ana-pale’eo.
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
14 Fa injè’ondatikoo iraho, bekobekoa’ iareo lomoñandro.
Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
15 Finaha’e hafairañe vaho natsafe’e vahon-tsoy.
Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
16 Finoifoi’e am-bato o nifekoo; nalembe’e an-davenok’ ao iraho.
І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
17 Nampihankàñe’o lavi-panintsiñañe ty haveloko; nihaliñoko ze o hasoa zao.
і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
18 Le hoe iraho, Fa modo ty haozarako, ty fitamàko am’ Iehovà.
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
19 Tiahio ty haloviloviako naho ty hasotriako, ty vahon-tsoy naho afero.
Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
20 Toe tiahi’ ty fiaiko, vaho mibotrek’ amako ao.
душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
21 Ty hoe ty apotam-pitsakoreako, mampitamà ahiko, te
Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 le lia’e tsy mijihetse ty fiferenaiña’ Iehovà tsy mb’ia hilesa o fiferenaiña’eo.
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
23 Vao boak’andro; ra’elahy ty figahiña’o.
нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
24 Iehovà ty anjarako, hoe ty troko, aa le ie ty fitamàko.
Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
25 Soa t’Iehovà amo mahaliñe azeo; amy arofo mipay Azey.
Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
26 Mahasoa ondatio te mitama, t’ie handiñe am-pianjiñañe ty fandrombaha’ Iehovà.
Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
27 Hasoa am’ondatio ty mivave ty jokan-katora’e.
Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
28 Angao re hiambesatse am-bangiñe ao, hianjiñe, amy te ie ty nandafik’ aze.
нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
29 Hatoho’e an-debok’ ao ty falie’e, hera ama’e ty fitamañe.
хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
30 Soa re te hatolo’e amy mandrara- tehak’ azey ty fiambina’e; angao ampiliporeñ’ inje.
хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
31 Fa tsy hañito nainai’e t’i Talè.
Бо Господь не наві́ки ж покине!
32 Aa ndra t’ie ty mampioremeñe, mbe hiferenaiña’e amy hafatraram-pikokoa’ey.
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
33 Tsy mora ama’e ty mandafa, ndra ty mandilo o ana’ondatio;
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
34 Ie ampidemoheñe am-pandia, ze mpirohi’ ty tane toy;
Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
35 ie tsy omen-to ondatio añatrefa’ i Andindimoneñey,
щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
36 ie ampikeloheñe ty enta’ ondatio— tsy arofoana’ i Talè hao?
щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
37 Ia ty nitaroñe naho nahafetsake zao, naho tsy i Talè ty nametse?
Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
38 Tsy boak’am-palie’ i Abo Tiañey hao ty hankàñe naho ty soa?
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
39 Akore ty itoreova’ondaty veloñeo, o lahilahio ty amo tahi’eo?
Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
40 Antao hañotsohotso hitsoke o lalan-tikañeo, vaho himpoly mb’am’ Iehovà mb’eo.
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
41 Antao hañonjoñ’ arofo am-pitàñe mb’aman’Añahare an-digiligy añe.
підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
42 Toe nandilatse zahay naho niola; toly ndra tsy napo’o.
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
43 Nikolopok’ an-kaviñeran-drehe te nañoridañe anay; tsy niferenaiña’o t’ie nanjamañe.
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 Nisaron-drahon-dRehe, tsy himoahan-kalaly.
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
45 Nanoe’o romoromo’e naho forompotse zahay añivo’ o kilakila’ndatio.
Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
46 Songa midañadaña falie ama’ay o malaiñ’anaio.
наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
47 Fa nifetsak’ ama’ay ty hebakebake naho i koboñey, ty famongorañe naho fandrotsahañe.
страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
48 Mitsiritsioke rano o masokoo, amy fandrotsahañe i anak’ampela’ ondatikoy.
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49 Midoandoañe mañambane o masokoo, vaho tsy mijihetse, tsy mitroatse,
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50 Ampara’ te mivazoho mañambane t’Iehovà, mitalake boak’ an-dikerañe añe.
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51 Mampihontoke ty troko o masokoo ty amo hene anak’ampelan-drovakoo.
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52 Fa nikehe ahy hoe kibo, tsy amam-poto’e o malaiñ’ahio.
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53 Naitoa’ iareo an-koboñe ao ty fiaiko, vaho nandretsa-bato amako.
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54 Nandipotse ty lohako o ranoo vaho nanoeko ty hoe: Opo iraho!
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
55 Kinanjiko ty tahina’o ry Iehovà, boak’ an-koboñe loho lalek’ ao.
Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
56 Jinanji’o ty feoko; ko aeta’o amy ravembia’oy i fitoreokoy hahafikofohako.
Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
57 Nitotok’ ahy irehe amy andro nikanjiako azoy; le hoe irehe: Ko hemban-drehe.
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
58 Ry Talè, nañalañalañe’o o entan’ aikoo; fa jineba’o ty fiaiko.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 Ry Iehovà, fa nivazoho’o ty nasarañ’ ahy; ehe izakao.
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
60 Fa nioni’o ty fitrotrofiaha’ iareo naho ty fikitroha’ iareo amako.
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
61 Fa jinanji’o ty inje’ iareo, ry Iehovà, naho o fikililia’ iareo ahy iabio,
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
62 Ty fivimbi’ o nitroatse amakoo, ty fikinià’ iareo ahy lomoñandro,
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
63 Vazohò iereo te miambesatse, naho t’ie miongake; izaho bekobekoa’ iareo.
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
64 Mbe hondroha’o, ry Iehovà, ty amo satam-pità’ iareoo.
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 Kolopofo ty arofo’ iareo, ametsaho fatse!
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
66 Horidaño an-kaviñerañe vaho mongoro ambanen-dikera’ Iehovà eo.
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
