Jaona 2
1 Ie tongoa’ ty herone le tondroke e Kana e Galilia añe ty enga-valy naho teo ty rene’ Iesoà
А третього дня було весїллє в Кані Галилейській; і була мати Ісусова там;
2 vaho songa nañambaràñe homb’ amy enga-vaoy t’Iesoà naho o mpiama’eo.
запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє.
3 Ie ho nikapioke ty divay le hoe i rene’ Iesoà ama’e: Tsy aman-divay iereo.
І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають.
4 Tinoi’ Iesoà ty hoe: O Rakembao, inoñ’ ama’o naho amako izay? Mbe tsy tsatoke ty orako.
Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя.
5 Fe hoe ty nafanton-drene’e amo mpitoroñeo: Anò ze ampanoa’e.
Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть.
6 Nidoñe marine eo ty sajoa vato eneñe, fañaliova’ o Jiosio, songa nahaatseke fañaranañe telo ndra roe.
Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три.
7 Hoe t’Iesoà tam’ iareo: Atsafo rano o sajoao. Le nipeà’ iereo pak’an-tsoñi’e.
Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх.
8 Le hoe re tam’ iereo: Anovizo henaneo vaho endeso amy talèn-engay. Le nandesa’ iareo;
І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли.
9 aa naho nitsopeke i rano niova ho divaiy i talèn-tsabadidakey, ie tsy napota’e ty nihirifa’e, fa o mpitoroñe nanovy i ranoio avao ro nahafohiñe, le kinanji’ i talen-tsabadidakey i mpañengay
Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста,
10 vaho nanoa’e ty hoe, Fanjotso’ ondatio aolo ty divay soa, ie nikamaeñe, vaho izay ty masay; fa ihe ka nañaja ty divay soa ampara henane.
і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досі.
11 Izay ty lengom-bilo’ Iesoà nanoe’e e Kana’ i Galilia añe, nampiboake ty enge’e naho nampiantofa’e o mpiama’eo.
Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.
12 Ie modo izay le nizotso mb’e Kapernaome mb’eo, ie naho i rene’e naho o rahalahi’eo vaho o mpiama’eo, le nitoetse ao andro tsy ampeampe.
Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днів.
13 Ie an-titotse i Fihelañ’ ambone’ o Jiosioy, le nionjomb’e Ierosaleme añe t’Iesoà.
А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус,
14 Naho nizoe’e an-kiririsan’ anjomban’ Añahare ao o nandetak’ añombe naho añondry naho dehoo, vaho o mpampikalo dralao mitoboke ey.
і знайшов у церкві продаючих воли, й вівці, і голуби, й міняльників сидячих.
15 Aa le namboare’e firison-kafotse naho fonga sinoi’e hiakatse i anjombay mindre amo añondrio naho o añombeo, le nalonga’e o dralam-pampikalo dralao vaho navalihoho’e o talatalao,
І, зробивши джгута [скрутля, плетїнку] з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівці й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав;
16 le hoe re amo mpandetake dehoo: Akaro añe o rahao vaho ko anoeñe kibohon-kilankañe ty anjomban-dRaeko.
а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсіля; не робіть дому Отця мого домом торговим.
17 Le nitiahi’ o mpiama’eo i pinatetse, ty hoe: Nampibotsek’ ahy ty fahimbañako amy anjomba’oy.
Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене.
18 Tinoi’ o Tehodao ty hoe: Inoñe ty viloñe hatoro’o anay, te ihe manao o raha retiañe?
Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш?
19 Natoi’ Iesoà ty hoe: Rotsaho ty anjomba toy le hatroako añate’ ty telo andro.
Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
20 Aa le hoe o Tehodao: Efapolo eneñ’ amby taoñe ty namboareñe ty anjomba toy, vaho hatroa’o añ’ ate ty telo andro?
Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?
21 Fa i akibam-pañova’ey ty nienta’ey.
Він же глаголав про церкву тіла свого.
22 Aa ie nivañom-belon-dre le nitiahi’ o mpiama’eo i tsinara’e am’iereoy; le natokisa’ iareo o Sokitse Masiñeo naho ty entañe nisaontsie’ Iesoà.
Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.
23 Ie te Ierosaleme ao amy Fihelañey, le maro ty niantoke i tahina’ey te nahaisake o raha tsitantane nanoe’eo.
Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.
24 F’ie tsy nampivave’ Iesoà, amy te kila arofoana’e ondatio;
Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:
25 vaho tsy nipay mpitalily ondaty, fa arofoana’e ze am’ondatio.
бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.
