Joba 41
1 Mahatarike i Leviatàne am-bintañe v-iheo? hatindri’o ambane an-tàly hao i lela’ey?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 Lefe’o hao ty mampikiviro i oro’ey, ndra ty hangirike i soma’ey am-pengoke?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Hanao lako halaly ama’o hao re? Ke hivolañe mora ama’o?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 Hifañina ama’o hao, handrambesa’o aze ho fetrek’oro’o kitro katroke?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 Ho hisà’o hao hoe voroñe? ke ho tantalie’o ho amo anak’ ampela’oo.
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 Hifampihehetse ama’e hao o mpanao balikeo? Ho zarae’ iareo am’ o mpanao takinakeo hao re?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 Ho tsitsihem-pirango hao i holi’ey? Ndra i loha’ey an-defom-piañe?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 Apaoho ama’e ty fità’o vaho tiahio i ho ali’oy te tsy hindroe’o.
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 Hete! Toe tsy vente’e t’ie salalaeñe, tsy ho tafahohoke hao te isahañe?
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 I Tsy eo ty lahitsi’ay mahavany hitsobore aze; ia arè ty mahafiatreatre amako?
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Ia ty nanolotse ahy, te havahako? ahiko ze hene ambanen-dikerañe ao.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 Tsy hitsiñeko o kitso’eo, ty haozara’e ra’elahiy, vaho i sandri’e tsaratseakey,
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 Ia ty hañolitse o sisin-koli’eo? Ia ty hahafizilik’ añivom-balañorà’e roe ao?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 Ia ty mahafisokake o lalam-bein-tarehe’eo? mampangetraketrake ty fañarikatoha’ o nife’eo.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 Fisengea’e o sisì’e fatratseo, ie mikititse hoe linite;
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 Akore ty fifampikiteha’e kanao tsy mahafitsifitse ao ty tioke.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 Nifampireketeñe iereo, mifampipiteke, tsy lefe akatrake.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 Mitsopela-kazavàñe o fihatsìhe’eo, manahake ty holi-maso’ i maraindraiñey o maso’eo.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 Failo milebaleba ty miakatse am-bava’e, afo mipelatse ty mipitsike mb’eo.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 Mañatoeñe o loa-koro’eo, hoe valàñe mamorotse ambone vinda mirehetse.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 Mamiañe foroha ty kofò’e, afo misodotse ty miboak’ am-bava’e ao.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 Mimoneñe an-kàto’e ty haozarañe, vaho mitsinjak’ aolo’e eo ty miroreke.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 Mifampirekets’ ama’e i holi’e mifanosokeo, gañe ama’e Izay tsy mete asitse.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 Gañe hoe vato ty fo’e; manahake ty hamafem-bato-lisañe ambane.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 Ie mivoalatse, miholi-tsandry o fanalolahio; ie vereñe mamoe’ay.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 Tsy lefe t’ie liherem-pibara, ndra lefoñe, ndra ana-defo, ndra baramino masioñe.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 Atao’e ho boka maike ty viñe, naho hatae voroke ty torisìke.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 Tsy mahafandrifitse aze o ana-paleo; atao’e forompotse o vato-piletseo.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 Tonton-drongoñe ama’e o kobaiñeo, tohafa’e o lefoñe mikaratsakaratsakeo.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 Silam-balañe-tane masioñe ty ambane’e, hoe mamofopofoke ampemba t’ie miranga fotake.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 Ampitroatroahe’e hoe valàñe i lalekey; ampanahafe’e ami’ty fampitranahañe rano mañitse i riakey.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 Anoe’e lala-miloeloe ty am-boho’e ao anoe’e hoe a maròy foty i lalekey.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 Tsy ambone-tane atoy ty mañirinkiriñe aze, ie nitsenèñe tsy ho aman-tahotse.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 Jilojilove’e iaby ze atao abo; ie ty lohà’ ze hene anam-pirengevohañe.
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
