Joba 39
1 Fohi’o hao te ombia ty faneraha’ o ose-lìm-bohitseo? Ambena’o hao ty fitsongoa’ i fanalokey?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Lefe’o iaheñe hao o volañe itohera’ iareoo? Rendre’o hao ty andro faneraha’ iareo?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 Mivokoke iereo, hampipoke anake, hampigadoñe o fitsongoa’eo.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Mihagañe o ana’eo, mitombo an-kivoke ey; ie mionjom-beo, tsy himpoly ka.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 Ia ty nañirake ty borìke ly hidada? Ia ty nampibalake ty rohi’ i borìke malisay?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 Nanoeko ho kiboho’e ty fatram-bey naho ho fimoneña’e ty tane sira.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 Tsambolitio’e ty fivalitsikotaha’ o rovao, tsy rei’e ty fikoraha’ i mpiroakey.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 Tsikarahe’e amo vohitseo ty ho fihinana’e vaho tsoetsoehe’e ze hene atao antsetra.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Hiantofa’ ty ndrimo hao ty hitoroñe azo? hialeña’e hao ty an-jolo’o ao?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Lefe’o hao ty hamahotse i ndrimoy aman-tàly am-bokavoka eo, hiava o vavahalio am-pañorihañe azo?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Hatokisa’o hao, ty harà’elahin-kaozara’ey? Hado’o ho aze hao o fitoloña’oo?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Hiantofa’o hao te hampoli’e o mahakama’oo, te hatonto’e hirik’ am-pamofohañe ey?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 Mihepakepak’ an-kafalea’e o elam-boron-tsatrañeo, ndra te matify o volon’ela’eo,
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 Fa apo’e an-tane eo o atoli’eo, ampamana’e i debokey?
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 Amoea’e t’ie mete ho demohem-pandia, hera ho lialiàm-bibi-ly.
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 Ampisoañe’e o ana’eo, hoe t’ie tsy aze; aa ndra te tsy vente’e o fitoloña’eo tsy ahoa’e;
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 Toe tsy natolon’Añahare hihitse, vaho tsy nandivà’e hilala.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 Ie mitroatse hitoabora’e le tohafa’e ty soavala reke-piningitse.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 Tinolo’o ozatse hao ty soavala? Sinaro’o fineveneverañe hao ty an-kàto’e ao?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Ihe hao ty nampitsindrèko aze hoe valala? Mampañeveñe ty engem-pikofoha’e.
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 Jaote’e ty am-bavatane, irebeha’e i haozara’ey; mionjomb’eo re hijoñe mb’an-kotakotake.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 Iankahafa’e ty tahotse, tsy hemban-dre; tsy iambohoa’e ty fibara.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 Mikantsakantsàñe ama’e ty trañom-pale’e i lefoñe mitsopelatsey, naho i ana-defoñey.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 Abotse’e an-trotrofiake ty tane naho an-doroloro; tsy ampitsangane’ ty fivolan’ antsivay.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 Ndra mbia’mbia mipopò i antsivay le hoe ty kofò’e: Hirity! Antsoñe’e añe i hotakotakey, ty fihotrohotro’ o mpifeheo, vaho i fikorahan’ aliy.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 Ami’ty hihi’o hao ty itiliña’ i tsimalahoy, ty amelara’e mañatimo o ela’eo?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Ami’ty taro’o hao ty fañambonea’ ty vantio hañamboara’e traño andigiligy eñe?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 Himoneña’e an-kereretsak’ ey; hañialoa’e an-tseram-bato tsy takatse eñe.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 Talakese’e boak’ao ty tsindro’e; mahatrea lavitse o maso’eo.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 Misike lio o ana’e tora’eo; Amy vinonoy ty toe’e.
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
