Joba 34
1 Natovo’ i Eliho, ty hoe:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Janjiño o entakoo ry androanavy mahihitseo, anokilaño ravembia, ry mahafohiñeo.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 fa mitso-tsara ty ravembia manahake ty fitsohan-dañilañy mahakama.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Antao tika hijoboñe ty soa, hisafirian-tika ty atao fanjàka.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 amy nanoe’ Iobey, ty hoe: Vañon-draho, fe nasintan’ Añahare amako ty zoko;
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 handañirako hao i zokoy; tsy mete melañe i trinofan-defoñey, ndra t’ie malio-tahiñe.
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Ondaty ia ty rahamba’ Iobe? ie migenoke inje hoe rano,
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 ie mpifañosoñe amo mpitolon-karatiañeo le mitrao-pañavelo am’ondaty mengokeo?
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 ie nanao ty hoe, Tsy vente’e ama’ondatio te ifalea’e t’i Andrianañahare.
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Aa le janjiño iraho, ry aman-kilálao, Lavits’ an’ Andrianañahare ty haratiañe, naho amy El-Sadai ty fandilarañe.
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Fa o sata’eo ty hanambeza’e ondaty, o fitoloña’eo ro hanoly aze ami’ty eva’e.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Toe tsy manao raty t’i Andrianañahare, vaho tsy mañolake ty hatò t’i El-Sadai.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Ia ty nampamandroñ’ aze ty tane toy, vaho ia ty nampivave aze ty voatse bey toy?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 Aa naho nampoli’e ama’e ty fo’ ondaty naho natonto’e ama’e i tro’ey vaho i kofo’ey,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 le fonga ho nitrao-pihomahañe ze atao nofotse; vaho kila ho nibalike ho lemboke ondatio.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Fe naho mahilala, janjiño, tsendreño ty feo’ o entakoo.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Hifehe hao ty malaiñe to? Hafà’o hao i Fanalolahy Vañoñey?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 I manao ty hoe ami’ty mpanjaka: Ry Votro, naho amo ana-donakeo, Ty Piaroteñe!
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 Ie tsy miasy roandriañe, tsy mañaom-pañaleale mandikoatse ty rarake, ie fonga satam-pità’e.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 Mihomak’aniany iereo, te petsak’ale; troboeñe ondatio le mihelañe añe, asintake tsy am-pitàñe o maozatseo.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 Fa amo sata’ ondatio o fihaino’eo, vazoho’e iaby o lia’eo.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Tsy eo ty ieñe ndra ty fimoromoroñañe hietaha’ o tsereheñeo.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Le tsy ifotoañan’ andro ty hiatrefa’ ondaty aman’Añahare ho zakaeñe.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Demohe’e tsy an-dohy o fatratseo, le avotra’e an-toe’e eo ty handimbe aze.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Aa kanao arofoana’e o sata’eo, le avalitaboa’e te haleñe, vaho dorodoroe’e.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 Lafà’e manahake o tsereheñeo an-tameañe eo ho fisambàñe,
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 amy t’ie nitsile tsy nañorik’ aze, le tsy teo t’ie nañaoñe o lala’eo,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 toly ndra nampombae’ iareo mb’ama’e ty fitoreova’ o rarakeo fa janji’e ty toreo’ o silofeñeo—
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 naho mianjin-dre, ia ty hanìñe? Ie aeta’e ty lahara’e, ia ty hahaisak’ aze, ndra t’ie foko ndra te ondaty—
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 soa tsy hifehe ty tsi-aman-Kàke, vaho tsy ho fandrik’ am’ ondatio.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Ia ty nanao ty hoe aman’Añahare? Fa nililoveñe, izaho tsy nandilatse;
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 Anaro ahy o tsy treakoo; naho niota faly, tsy hanoeko ka?
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 I satri’oy hao ty hamalea’e Azo, kanao liere’o? Ihe ‘nio ty hijoboñe, fa tsy izaho; aa le saontsio o fohi’oo.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Hanao ty hoe amako ondaty mahilalao, Toe mahafijanjiñe ty androanavy mahihitse:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 Misaontsy tsy aman-kilala t’Iobe, vaho tsy hinotsohotso’e o enta’eo.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Ee te ho hereherèñe pak’am-para’e t’Iobe ie nanoiñe hoe ondaty lo-tsereke.
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 Tompea’e fiolàñe o hakeo’eo; miteha-pitàn-dre añivon-tikañe eo, le manovon-tsaontsy hatreatre’e t’i Andrianañahare.
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
