Joba 32
1 nAa le nijihetse tsy nanoiñe Iobe indaty telo rey, ie nivañoñe am-pihaino’e avao.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 Niforoforo amy zao ty haboseha’ i Elihò ana’ i Barakele ana’ i Bozý nte-Rame; niforoforoe’e t’Iobe amy t’ie mañatò-vatañe añatrefan’ Añahare,
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 nahabosek’ aze ka i rañe’ Iobe telo rey amy te tsy nahavale, fe ndra namatse Iobe.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Ie amy zao, nandiñe ty hazoke’ iareoy t’i Eliho vaho nisaontsy am’Iobe.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 Aa ie nioni’ i Eliho te tsy aman-katoi’e ty falie’ indaty telo rey, le nifombo an-kaboseke.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 Aa le nanoiñe ami’ty hoe t’i Eliho ana’ i Barakele ana’ i Bozý: Toe tora’e an-taoñe iraho, androanavy nahareo; le nihemban-draho tsy nahavany hitaroñe ty heveko.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 Hoe iraho: O androo ro hilañoñe, ty hamaro taoñe ro hañoke hihitse.
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 Fe i arofo am’ondatioy, naho i kofòn’ El-Sadaiy ty manolo-kilala am’iareo.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 Tsy t’ie antetse ro mahihitse, tsy te zoke ro mahilala ty hatò.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 Aa le hoe iraho, Janjiño; hitaroñe o entakoo ka.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 Ie zao, nahaliñe o asa’ areoo iraho, tsinanoko o niereñerea’ areoo, ie nitsikarahe’areo ty ho lañoneñe.
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 Toe nitsendreñe anahareo iraho, fe leo raike tsy nahafandietse Iobe, ndra raik’ ama’ areo tsy nahavale o enta’eo.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 Ko manao ty hoe: Nitendreke hihitse zahay; ho roahen’ Añahare, fa tsy ondaty.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 Tsy nalaha’e amako o saontsi’eo, vaho tsy o lañona’areoo ty hatoiko.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 Angoae iereo, tsy mamale ka; nijiañe ty saontsi’ iareo.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 Aa handiñe avao hao iraho? ie nijohañe, tsy mahafanoiñe.
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 Hivaleako ka ami’ty ahiko; hitaroñe ty heveko.
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 Toe lifo-bolan-draho; manjitse ahy ty trok’ amako atoa.
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 Toe manahake ty divay tsy amam-pikofò’e ty troko, fa hiporitsake hoe zonjòn-divay vao.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 Adono hivolan-draho hanintsiñako; Apoho hanoka-tsoñy hitoiñako.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 Ehe te tsy eo ty ho rihieko, ndra t’indaty ho lombofeko.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 Tsy haiko ty mitsiriry fa ho nasintan’ Andrianamboatse aniany.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
