Joba 27
1 Tinovo’ Iobe amy lañona’ey ty hoe:
І Йов далі вів мову свою та й казав:
2 Kanao veloñe t’i Andrianañahare, nitavañe ty zoko; naho i El-Sadai nampafaitse ty troko,
„ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
3 ie mbe amako ty fiaiko, naho an-doak’ oroko ao ty kofòn’ Añahare,
і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
4 le lia’e tsy hañoratse o soñikoo, vaho tsy hiñeoñeo famañahiañe ty lelako.
неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
5 Sondia’e te hiantofako ho to ty anahareo; ampara’ te hivetrake, tsy hapitsoko amako ty fahitiko.
Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
6 Ho faharako ty havañonako vaho tsy havotsoko; leo raik’ amo androkoo tsy inje’ ty troko.
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
7 Ee te hanahake o tsereheñeo o malaiñe ahikoo, naho ho hambañe ami’ty tsivokatse ty mitroatse amako.
нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
8 Ino ty fitamà’ ty tsy aman-Kake, t’ie naito, ie tsoahen’ Añahare ty fiai’e?
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
9 Ho janjiñen’Añahare hao ty fikoia’e ie mivovo ama’e ty hankàñe?
Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
10 Hifalea’e hao t’i El-Sadai? Ho kanjie’e nainai’e hao t’i Andrianañahare?
Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
11 Hampandrendreheko anahareo ty fitàn’ Añahare; tsy eo ty hapoko ty amy El-Sadai.
Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
12 Toe fonga nahaisake nahareo, akore arè t’ie mitsingevongevo?
таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
13 Intoy ty toly tsaharen’ Añahare amo tsereheñeo, ty lova azotso’ i El-Sadai amo mampangebahebakeo;
Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
14 Ndra firefire o ana’eo le ho amy fibaray avao; le lia’e tsy ho enen-kaneñe o tarira’eo.
Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
15 Halente’ ty kiria o sehanga’eo, le tsy hahafandala o ramavoi’iareoo.
Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
16 Ndra te ampitoabore’e hoe deboke ty volafoty, naho avotri’e hoe lietse o saroñeo—
Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
17 ndra te ihentseña’e, ho sikina’ o vantañeo, vaho hifanjarà’ o malio-tahiñeo i volafotiy.
то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
18 Tsene’e hoe fararotse ty akiba’e, hoe kibohotse faorem-pigaritse.
Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
19 Reketse vara t’ie màndre, fe tsy hamokatse ka; ie mañente, tsy eo.
він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
20 Imbotraha’ ty firevendreveñañe hoe sorotombake; itavaña’ ty tangololahy haleñe.
Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
21 Ahela’ i tiok’ atiñanañey; le añe re; naviovio’ i tiobeiy amy toe’ey.
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
22 Eka mihiririñe mb’ama’e le tsy apo’e; himanea’e ty hipoliotse am’pità’e.
Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
23 Ho tehafam-pitàñe, ho kosasaheñe hiakatse i toe’ey.
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
