< Joba 26 >
А Йов відповів та й сказав:
2 Akore ty nañimba’o ty tsy aman’ ozatse? ty nandrombaha’o ty sirañe tsy an-kafatrarañe?
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 Akore ty nanoroa’o ty tsy aman-kilala; ty nitaroñe’o hasoa-anatse ami’ty maro?
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 Ia ty nañakara’o saontsy? Vaho fañahi’ ia ty nitroboeñe ama’o?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 Mihelohelo ambane rano ao o loloo, naho o mpimoneñeo.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
6 Miboridañe añatrefa’e eo ty Tsikeokeoke; tsy aman-tsaro’e ty Fandrotsahañe. (Sheol )
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol )
7 Alama’e an-dikerañe ambone’ i hoakoakey i avaratsey; aradorado’e ambone hakoahañe eo ty tane toy.
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 Aholonkolo’e amo raho’eo ty rano, fe tsy miporitsak’ ambane i rahoñey.
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 Takona’e ty tarehe’ i zava-volañey, alafi’e ama’e i raho’ey.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 Nañarikatoha’e sokitse ty an-tarehe’ o ranoo hañefera’e amy ieñey i hazavàñey.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 Miezeñezeñe o fahan-dikerañeo, mianifañe ami’ty enda’e.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 An-kaozarañe ty nampipendreña’e i riakey; aman-kihitse ty nitomboha’e i Rahàbe.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 I kofò’ey ty ampisava’e i likerañey; trinofam-pità’e i mereñe mitsiritsiokey.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Inay, romoromom-pitoloña’e irezay, le volam-bisibisike ty ijanjiñañe, Fe ia ty mahafohiñe i figorogodoiña’e ra’elahiy?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“